Преподобний отець Нектарій, в миру Микола, народився в 1853 році в місті Єльці Орловської губернії в бідній родині Тихонових.
Батько його був робітником на млині і рано помер. Мати померла незабаром після смерті батька, і хлопчик залишився круглим сиротою.
З 11 років він почав працювати в купецькій лавці і до 17 років дослужився до молодшого прикажчика.
У 1873 році Микола відправився в Оптину пустинь, де його прийняв преподобний старець Амвросій. Зміст їхньої бесіди преподобний Нектарій нікому не відкривав, але після неї вирішив назавжди залишитися у скиті.
Його духовним наставником став преподобний Анатолій. Під керівництвом своїх наставників преподобний Нектарій швидко зростав духовно. 14 березня 1887 року він був пострижений в мантію, а 19 січня 1894 року був висвячений у сан ієродиякона, і ще через чотири роки був висвячений Калузьким архієреєм в ієромонаха.
У 1912 році оптинська братія обрала його в старці. Після закриття монастиря в 1923 році преподобного Нектарія заарештували. Після повернення нетривалий час він проживав у Плохіно, потім в селі Холмищі Ульяновського району Калузької області в селянській родині.
Помер преподобний Нектарій 12 травня 1928 року у віці 75 років і був похований на сільському цвинтарі.
Після відродження Оптиної пустині, 16 липня 1989 року, в день пам'яті митрополита Московського Филипа, відбулося набуття мощей преподобного Нектарія.
Тропар
Неисследимы пути души твоея, непостижимы тайны сердца твоего, преподобне отче Нектарие, но яко лучи пресветлые словеса твоя благовествуют нам Царствие Божие, еже внутрь себе сокрыл еси. Темже Христа Бога моли спасти и просветити души наша.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.