Трифон Вятський був родом із села в Архангельській губернії. Преподобний з юності прагнув до чернечого життя. Почувши в храмі слова про те, що хто бере на себе чернечий образ, того Господь зараховує до Своїх обраних, святий таємно залишив батьківський дім і прийшов спочатку у Великий Устюг, а потім прийняв постриг у Пискорському монастирі Пермської губернії.
Від невпинних праць і великих подвигів преподобний важко захворів і був при смерті. Під час хвороби він мав видіння Ангела Хоронителя і святителя Миколая, який і зцілив його. З цього часу преподобний став трудитися ще старанніше і отримав від Бога дар чудотворення. Деякі з братії позаздрили славі преподобного, і він, щоб уникнути суперечок, пішов у пустиню на річці Мулянке. Тут він багато потрудився над зверненням до Христа язичників-остяків.
Перейшовши на річку Чусову, святий влаштував тут Успенський монастир. Інша обитель була заснована їм на річці Вятці, близько місто Кликова (Вятки). Кілька разів по монастирських справах святий Трифон подорожував до Москви. Преподобний був і в Казані, де в одній з бесід з митрополитом Казанським Гермогеном передрік йому патріаршество і мученицьку смерть.
Помер преподобний глибоким старцем в 1612 році і був похований у створеному ним Успенському монастирі.
Тропар
От земных на Небесная помыслив, иноческое житие измлада, преподобне, возлюбив, и делом совершив ко Господу любовь, и твердым умом Его Духновенным учением озаряя мир, и, возлюбив, блаженне, всенощное бдение и молитву непрестанну, и наставления Божественнаго разума, инок стадо собра, мудре, и наставил еси ко свету Богоразумия, Трифоне отче наш, Христа Бога моли даровати душам нашим велию милость.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
