Назва ікони Богородиці походить від річки Мирожі в Псковській області, при гирлі якої розташовувався Спаський чоловічий монастир. Тут і з'явився образ Божої Матері в 1156 році. Пізніше на іконі додали зображення святого благовірного князя Довмонта, у хрещенні Тимофія, праворуч від Богородиці, а по ліву руку - його дружини, княгині Марії, у чернецтві Марфи, онуки святого благовірного князя Олександра Невського.
Прославилася Мирожська ікона Божої Матері в 1567 році під час морової пошесті в Пскові. Коли під час епідемії в місто принесли Мирожскую ікону зі Спаського монастиря, багато жителів після молитви перед святим образом, отримали зцілення.
У 1922 році монастир закрили, а Мирожська ікона Пресвятої Богородиці була вилучена в обласний історико-архітектурний музей. Нині у відродженій обителі вшановується список стародавнього чудотворного образу.
Тропар
Яко звезда пресветла возсия в Российской земли от иконы честнаго образа Твоего, Богородице Дево, из обою очию текущи слезы Твоя, яко река, и видевше народи псковскии, мужи и жены и с чады, с плачем молящеся образу Твоему, сице глаголюще: О Пресвятая Владычице Богородице, не забуди грешных раб Твоих, молящися Христу Богу нашему спастися нам.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
