Свята великомучениця походила з царського роду. Ставши дружиною Давида, спадкоємця Кахетинського царя, вона сама правила царством.
Глибоке благочестя цариці проявилося в особливій турботі про потреби Грузинської Церкви, в побудові храмів, притулків і будинків для бідних.
Після смерті чоловіка свята Кетевана оселилася в усамітненому місці. Брат її чоловіка Костянтин (прозваний Окаянним) прийняв магометанство і за порадою перського шаха убив своїх батька і брата. А потім погрозами став примушувати святу Кетевану стати його дружиною. Цариця зібрала кахетинців, виступила з військом проти Костянтина, і здобула перемогу.
Костянтин Окаянний був убитий, а шах був змушений повернути Кетевані її сина Теймураза, який, живучи в якості заручника при дворі шаха, зберіг в чистоті свою православну віру. Незабаром Персія стала загрожувати новою війною.
Щоб уникнути розорення своєї країни, цариця Кетевана добровільно вирушила заручницею до персидського шаха. Шах Аббас запропонував благовірній цариці прийняти магометанство, але йому було рішуче відмовлено. Тоді цариця Кетевана була кинута в темницю, де провела десять років.
Померла свята великомучениця в 1624 році. Її довго мучили, хрестоподібно повісивши на дереві. Під час її святої кончини на тіло мучениці з неба зійшли три світлих стовпи.
Мощі святої цариці Кетевани були перенесені в Рим в собор святого апостола Петра монахами августинського ордена, які були свідками її подвигу.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
