Блаженна Марія (Марія Захарівна Федина) народилася в селі Голеткове Тамбовської губернії в селянській родині. З дитинства Марія любила самоту і молитву. Батько Марії помер, коли їй виповнилося тринадцять років, через рік померла і її мати Пелагея.
Осиротівши в 14 років, вона скиталася між Дівеєвом і Саровом голодна, напівгола, а пізніше оселилася в Дівеєвському монастирі. В обителі блаженна Марія перші роки жила в холодній, сирій кімнаті. Тут, як і передбачала блаженна Парасковія Іванівна, вона позбулася ніг - «заробила ревматизм».
За блаженною Марією доглядала черниця Дорофея. Одного разу, коли мати Дорофея пішла в комору за молоком, блаженна обварилася окропом «до кісток» - спробувала сама собі налити чаю, відкрила кран самовара, а загорнути не змогла. Страждання хворої посилила спека, це трапилося в спекотний червневий день.
За свідченням сучасників блаженної Марії, ніхто ніколи не чув від неї ні скарги, ні стону, мабуть саме за терпіння і смирення подвижниця удостоїлася Дарів Святого Духа. Після закриття монастиря Марія Іванівна жила в будинках віруючих. Представники влади забороняли блаженній приймати відвідувачів. Одного разу блаженну старицю заарештували, проте після допиту, визнавши її ненормальною, відпустили.
Слід зазначити, що хоча Марія Іванівна, попереджала сестер про майбутні випробуваннях в роки безбожництва: таборах, засланнях, вона разом з тим, впевнено пророкувала і відродження Серафимо-Дівеєвського монастиря, що й виповнилося в 1991 році.
Померла блаженна стариця в 1931 році у віці близько 70 років, її поховали на кладовищі села Велике Череватова.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
