Святі мученики Адріан і Наталія - покровителі шлюбу. Їм моляться про благополуччя і взаємну любов подружжя.
Мученики Адріан і Наталія були подружжям і прожили в шлюбі тільки один рік. Жили вони в місті Нікомидії в Віфінській області Малої Азії.
У той час імператор Максиміан задумав гоніння на християн. Почавши гоніння, він обіцяв нагороди тим, хто буде вказувати на християн і приводити їх на суд. Почалися доноси, і по одному з них були взяті 23 християнина, які переховувалися в печері поблизу Нікомидії. Їх мучили, примушували вклонитися ідолам, а потім привели в судову палату, щоб записати їх імена та відповіді.
Начальник судової палати Адріан, спостерігаючи, з якою мужністю переносять люди страждання за віру, як твердо і безстрашно сповідують Христа, запитав: "Який нагороди очікуєте ви від свого Бога за муки?" Мученики відповідали: "Такої нагороди, якої ми не можемо описати, а розум твій не може осягнути" . Під впливом свого враження він став питати їх про Бога. Під час розмови з мучениками, благодать Божа торкнулася доброї душі його: він усвідомив божественну істину і сказав мучителям, що і він увірував у Христа і готовий померти за Нього. Тоді мучителі закували Адріана в ланцюги і кинули в темницю. Імператор радив йому викреслити своє ім'я зі списку християн і попросити пробачення. Адріан запевнив його, що він не збожеволів, а робив так так за власним переконанням. Виповнилося йому тоді 28 років.
Дізнавшись про це, молода дружина його Наталія, яка потай вже була християнкою, зраділа, що чоловік її впізнав Христа і що йому належить мученицький вінець. Вона поспішила до Адріана в темницю і припавши йому до ніг, цілувала його кайдани.
Незабаром Адріана вивели з темниці і передали лютим мукам. Наталія до кінця була при ньому, підбадьорювала його і бачила як він радісно серед мук передав свою душу Богові. Своїми стражданнями свята Наталія також здобула мученицький вінець, і незабаром після смерті Адріана вона пішла за ним в Царство Небесне.
Тропар
Мученицы Твои, Господи, во страданиих своих венцы прияша нетленныя от Тебе, Бога нашего, имуще бо крепость Твою, мучителей низложиша, сокрушиша и демонов немощныя дерзости. Тех молитвами спаси души наша.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
