Мучениця Васса з синами жила в місті Едесі Македонській і була одружена з язичницьким жерцем. З дитинства вона була вихована в християнській вірі, яку і передала синам. Під час імператорства Максиміана Галерія (305-311) чоловік доніс правителю на свою дружину і дітей.
Всі вони, незважаючи на погрози, відмовилися принести жертву ідолам. Тоді на очах у матері стали катувати дітей. Старшого, Феогнія, підвісили і стругали залізними кігтями.
Отрокові Агапію здерли з голови до грудей всю шкіру, але мученик не випустив з вуст жодного звуку. Нарешті, почали мучити і молодшого сина Піста. Мати не переставала надихати їх до терпіння страждань за Христа.
Тоді отрокам відрубали голови. (По одному з переказів, три брати мученики постраждали в Едесі в Македонії, по іншому - в Ларісі, що в Фессалії, в їх вітчизні).
Святу Вассу ув'язнили і морили голодом, але Ангел підкріплював її небесною їжею. При наступних муках вона залишилася неушкодженою від вогню, води і звірів. Коли її привели в язичницьке капище, вона розбила статую Зевса. Тоді мученицю кинули в морські глибини.
Але несподівано для всіх підплив корабель, і святу підняли на нього 3 світлоносних чоловіка (преподобний Никодим Святогорець вважав, що це були її діти, раніше замучені). Через 8 днів свята Васса сама зійшла з корабля до правителя острова Алон, недалеко від Кизика, в Препонтіді або Мармуровому морі. Після биття палицями їй відсікли голову.
Відомо, що близько 450 року в Халкідоні вже існувала церква в ім'я святої мучениці Васси.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
