Про життя Григорія Синаїта відомо вкрай мало, але є відомості, що в юності він був у турецькому полоні, а після викупу з полону пішов у монастир, де і постригся в чернецтво. Деякий час трудився в монастирі Святої Катерини на Синаї, тому й його називають «Синаїтом».
Потім оселився на Афоні, де практикував «розумну молитву», якій навчився на Криті, де опинився після паломництва до Єрусалиму. Навколо нього сформувалося коло учнів, які вчинили великий вплив на духовне життя пізньої Візантії. Здобув він також повагу і всієї Афонської братії мудрими настановами і святістю життя. Якийсь час він жив у Фракії, де навчав молитві слов'янських іноків Болгарії, а його учні поширили її на всю Південно-Східну Європу. Його повчання про розумну молитву увійшли до збірки «Добротолюбіє» і зробили сильний вплив на чернече життя в Православної Церкви.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
