Преображення Господнє на горі Фавор: таємниця величі і слави Спасителя

19 серпня Православна Церква святкує велике двунадесяте свято - Преображення Господнє. Воно встановлено на згадку про Преображення Господа перед учнями на горі Фавор.

В цей день потрібно обов'язково прийти в храм на службу, щоб Господь під час Божественної літургії послав кожному хоча б маленьку частку того Фаворського світла, яке б освітило наші душі світлом Христової істини.

Але в чому все ж суть цього свята?

Преображення. Ікона зі святкового ряду іконостасу монастиря Ставроникіта на Афоні. Середина XVI століття. Майстер Феофан Критський.

У святі Преображення розкривається містичне богослов'я Християнської Церкви. Преображення - це візуальне явище Царства Божого на землі.

Ісус Христос незадовго до Хресних страждань, взявши з Собою трьох учнів - Іоанна, Якова, Петра, вийшов з Капернаума і попрямував на північ, до гори Фавор, що піднімається, як фортеця, над пагорбами Галілеї.

Учні мовчали, передчуваючи, що їм відкриється таємниця. І ось, на Фаворі апостоли побачили Божественне Преображення Христа, явище Його величі і слави. Обличчя Спасителя стало подібним до світла блискавки, одяг - білими, як сніг. Він стояв, оточений сяйвом, як сонце променями.

Спасителю з'явилися два пророки: Мойсей і Ілля і розмовляли з Ним. Екзегети (тлумачі священного Писання) кажуть, що це була бесіда про Голгофську жертву, про майбутні страждання Христа, про те, що гріхи людські будуть викуплені кров'ю Сина Божого і Спасителя.

Преображення. Мозаїка монастиря Дафні поблизу Афін. Рубіж XI-XII століть.

Три апостоли пережили явище Божественного світла, як ні з чим не зрівняну велику радість. Здавалося, саме час зупинився в спогляданні Божественного світла. Здивовані апостоли впали на землю. Видіння скінчилося. Разом з Ісусом Христом вони спустилися з гори і до ранку повернулися в Капернаум.

Православне богослов'я бачить у Преображенні Господньому прообраз Його Воскресіння і Другого Пришестя. І, враховуючи, що кожна подія церковного календаря має відношення до особистого духовного життя - бачить перетворений стан християн при кінці світу.

Преображення. Фреска так зв. «Темної церкві» (Каранлік Кілісі). XII ст. Гереме, Каппадокія, Туреччина

В праобразі майбутньої слави, яка згадується в цьому святі, Свята Церква втішає своїх чад баченням вічної блаженної слави, яка засяє після тих тимчасових утисків і поневірянь, якими повне земне життя; у славі цій будуть брати участь усі віруючі.

В народі свято Преображення називають Спасом. У цей день існує традиція приносити в храм фрукти для освячення. І в цьому теж є свій сенс. Адже, приносячи плоди для освячення в церкву, ми передаємо їх в дар Богові.

Преображення. Ікона XII ст. Державний Ермітаж, Санкт-Петербург, Росія

Приношенням плодів ми дякуємо Богу за те, що Він як турботливий Батько і Промислитель посилає нам все те, що необхідне для нашого існування в цьому світі.

Тропар свята

Преобразился еси на горе, Христе Боже, показавый учеником Твоим славу Твою, якоже можаху, да возсияет и нам, грешным, Свет Твой присносущный молитвами Богородицы, Светодавче, слава Тебе.

Підготував студент КДАіС Серафим Росоха - для "УНІАН-Релігії".

УНІАН в Google News