Преподобний Іов Ущельський був ченцем Соловецького монастиря. 10 листопада 1608 року він був висвячений у сан ієромонаха Новгородським митрополитом Ісидором.
1614 року преподобний Іов відправився в Мезенський край, де поставив каплицю на честь Різдва Христового. Перші ченці жили в будинках своїх родичів-мирян, настільки бідна була обитель. Після дарування царем Михайлом Феодоровичем землі, преподобний влаштував церкву і братські келії.
5 серпня 1628 року, коли братія була на жнивах, на монастир напали розбійники. Після страшних катувань з вимогою відкрити монастирські скарби розбійники обезголовили преподобного Іова. Нічого не знайшовши, вони пішли.
Братія з честю поховала тіло преподобномученика. Шанування преподобного як угодника Божого почалося незабаром після його кончини і численних чудес.
Перша ікона святого була написана в 1658 році, а житіє - в 1660-х роках. Тоді ж була побудована над мощами преподобного каплиця, перебудована потім з благословення архієпископа Холмогорського Афанасія в церкву на честь праведного Іова Багатостраждального.
3 листопада 1739 року мощі преподобного Іова були оглянуті архієпископом Варсонофієм, він же благословив співати молебні святому.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
