Успенський піст - один з чотирьох багатоденних постів, передує святу Успіння Пресвятої Богородиці. Триває два тижні з 14 по 27 серпня.
Остаточне встановлення Успенського посту відбулося у 1166 році на Константинопольському Соборі, на якому було підтверджено, що всі православні християни за древніми уставами повинні дотримуватися Богородичного посту з 1 по 14 серпня (за старим стилем).
Успенський піст не такий строгий, як Великий, але більш суворий, ніж Петрів і Різдвяний пости.
В понеділок, середу і п'ятницю Успенського посту монастирський устав пише харчуватися сухоядінням, тобто дотримуватися строгого посту, без відварювання їжі; у вівторок і четвер - "зварена їжа, але без єлею", тобто без олії; по суботніх і недільних днях дозволяється вино і єлей.
До свята Преображення Господнього, коли в храмах освячують виноград і яблука, Церква зобов'язує нас утримуватися від цих плодів. За переказами св. отців, "якщо ж хто від братів з’їсть гроно до свята, то заборону за непослух нехай прийме і не скуштує гроно увесь місяць серпень".
У свято Преображення Господнього за статутом дозволяється на трапезі риба. З цього дня по понеділках, середах і п'ятницях у харчування обов'язково входили плоди нового врожаю.
І Великий, і Успенський пости особливо суворі, православні люди не відвідують розважальні заходи та вистави.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
