31 липня звершується пам'ять преподобного Памви (IV) - одного з древніх подвижників Нитрійської пустелі Єгипту.
Він все своє життя намагався проводити в працях і молитві, за що отримав від Бога велику благодать. На початку свого подвижницького шляху преподобний одного разу почув вірш 38 псалма, який назавжди запав у його душу: «збережи шляхи моя, ще не согрішати мі язиком моїм», і коли його запитували про що-небудь, він відповідав тільки після довго роздуму та молитви.
Навколо святого згодом зібралося чимало учнів, з числа яких вийшли великі подвижники, святі Диоскор, Амоній, Євсевій і Євфимій. Святий Памва дуже високо цінував звання ченця і завжди вчив мирян з повагою ставитися до монахів, які моляться Богу за всіх людей.
Преподобний віддав свою душу Господу у віці 70 років, перед самою смертю давши останнє повчання братії - завжди йти до Господа.
Тропарь:
В пустыни живый в толстинных и многошвенных твоих ризах, и без тщеславия и мятежа внутрь поя Богови, и человеча деяния собою прообразовав в наказание, отче Памво, моли Христа Бога, да спасет души наша.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
