Матрона Белякова народилася 6 листопада 1864 в селі Анемнясево Касимовського повіту Рязанської губернії в бідній багатодітній селянській родині.
У семирічному віці Матрона перенесла віспу, після цієї хвороби дівчинка осліпла. Батьки, часто били сліпу дочку, після жорстоких побоїв дівчинка втратила здатність рухатися.
Мучениця в батьківському домі прожила до 17 років, весь цей час терпляче переносячи скорботи і образи, знаходячи в молитві розраду і відраду.
Жителі села Анемнясево ставилися до неї з великою повагою. Очевидці розповідали, що блаженна стариця знала напам'ять багато молитов, акафістів, церковні співи. Голос у стариці був дивно чистим і дзвінким.
На запитання одного з здивованих відвідувачів, який запитав, як це вона, будучи сліпою, знає напам'ять навіть цілі акафісти, Матрона відповіла, що «прийде добрий чоловік і прочитає небудь, а я і запам'ятаю з Божою допомогою».
Кожен місяць блаженна Матрона запрошувала до себе парафіяльного священика, день прийняття Святих Христових Таїн, бував для неї найбільш радісним днем. Відомо, що з сімнадцяти років блаженна Матрона не їла м'яса по понеділках, середах і п'ятницях, завжди дотримувалася строгий пост, а в церковні пости їла дуже мало.
Для стариці були відкриті всі духовні немочі людей, вона наставляла, засуджувала, розкриваючи гріхи і пороки, але разом з тим і втішала у важких обставинах життя. За молитвами блаженної Матрони стражденні отримували зцілення від важких недуг.
Влітку 1935 Бельковська районним відділенням НКВС було заведено кримінальну справу «попів Правдолюбова і хворого виродка Мотрони Беляковой» про антирадянську і антиколгоспну агітації. Постановою Особливої Наради при НКВС СРСР від 2 серпня 1935 було прийнято рішення «Белякову Мотрону Григорівну відправити на примусове лікування».
Блаженна Матрона померла від серцевої недостатності 16 липня 1936 в Будинку хронічних хворих в Москві. У 1999 році Матрона Анемнясевская була прославлена, як місцевошанованих свята Рязанської єпархії, а на ювілейному Архієрейському Соборі в 2000 році - прославлена для загальноцерковного шанування.
Тропар, глас 8:
Яко зарница небеснаго огня возсия в рязанстей стране блаженная старица святая Матрона, еяже память днесь творяще, воспоим Христа Бога, моляще Его даровати нам тоя предстательством в болезнех, бедах и скорбех терпение, и душам нашим велию милость.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
