Преподобний Єлій жив у єгипетських пустелях і прославився серед ченців подвигами посту і догодив Богові побожним життям.
Преподобний Єлій жив і помер у IV столітті. З дитинства відданий до монастиря, він був вихований в благочесті і стриманості.
Так, коли його, ще отрока, посилали принести вогню, він брав гаряче вугілля в одяг і приносив його старцеві, не обпаливши останнього.
Братія, бачучи це, дивувалися чуду і бажали наслідувати чудного життя отрока, що перевершував по святості старших. Велика віра, душевна простота і глибоке смирення дозволяли святому Єлію керувати дикими тваринами.
Одного разу, коли преподобний ніс у пустельну обитель важку ношу і дуже втомився, він, помолившись, підкликав до себе дикого осла і поклав на нього свою ношу. Осел покірно доставив вантаж святого до місця і був відпущений назад у пустелю. Іншого разу, коли преподобному Єлію треба було переправитися через річку, а човна не було, він викликав з води крокодила і, ставши на його спину, благополучно переправився на протилежний берег.
У глибокій старості преподобний Єлій мирно переселився в Небесні Оселі. Преподобному Еллію моляться для захисту від зла і ворогів.
"УНІАН-Релігі"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії.
При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
