1026-річчя Хрещення Русі: запорука єдності і процвітання України - в нашій історії

Хрещення Русі - доленосна подія, яка визначила вектор культурного і духовного розвитку нашого народу, осяяла його світлом богопізнання.

Понад тисячу років минуло від тих часів, як звершилось це таїнство в хрещальній купелі стародавнього Дніпра, а й зараз благодать Володимирового хрещення жива і дієва в серцях православних християн.

«Хрещення Русі». Фреска роботи В.Васнецова в київському Володимирському соборі. 1896 р.

Хрещення Русі – мала Пасха нашої Церкви, таїнство, яке послужило благодатному воскресінню душі нашого народу, стало точкою відліку нової епохи і потужним імпульсом духовного розквіту. Після темряви поганства засяяло нашим родичам Світло Істини. Князь Володимир привів до берегів Київського Йордану розрізнені, що живуть по диким язичницьким звичаєм темні племена. А вивів з освячених вод єдиний «народ святий, люди, взяті у власність Божу, щоб сповіщати досконалості Того, Хто Покликав» (1 Пет 2, 9).

«Оновленням розуму, примиренням думок, любов'ю і небесною прихильністю до Господа відрізняється від усіх людей у світі нове творіння - християнин», - говорить преподобний Макарій Єгипетський.

Дивним чином ці слова великого подвижника висловлюють ту зміну, яка відбулася і в нашому народі після Хрещення в Дніпровських водах, і в особистості самого хрестителя Русі – рівноапостольного князя Володимира.

Змінивши сувору вдачу і язичницький спосіб життя на духовну красу Євангельських заповідей, святий князь явив світові справжнє перетворення душі. Він настільки вразив давніх русичів зміною своїх особистих якостей, що отримав ім'я - Володимир Красне Сонечко.

«Бо з'явилася благодать Божа, рятівна для всіх людей, що навчає нас, щоб ми, відкинувши нечестя і світські похоті, цнотливо, правдиво і доброчинно жили нинішнього віку. Наджидаючи щасливої надії і з'яви великого Бога і Рятівника нашого Ісуса Христа. Котрий віддав Себе за нас, щоб визволити нас од усілякого беззаконня і очистити Собі народ особливий, ревний на добрі справи» (Тит. 2, 11-14).

Насіння, посіяне ще його знаменитою бабкою - великою княгинею Ольгою, перший на Русі прийняла християнство, дорослих на благодатному ґрунті широкої слов'янської душі.

Бесіда Володимира з грецьким філософом про християнство. Радзівіловський літопис.

Хрещення стало для наших предків горнилом віри, в якому відбулося переродження і оновлення народу. Відтепер християнство стало домінуючим началом, що вплинуло на всі сфери життя Київської Русі, об'єднуючис і державотворчим чинником, духовним феноменом, який наклав відбиток на побут і культуру, традиції і звичаї, і на сам менталітет боголюбивих християнських душ багатьох і багатьох поколінь.

Любов до Бога і ближнього, співчуття і милосердя, смиренність і праця – всі ці християнські чесноти стали яскравими рисами народного характеру.

Хрещення Русі – це не просто історична подія, яку ми згадуємо як те що відбулось в глибоку давнину, це не просто данина традиціям, але це те, що й донині продовжує освячувати наші душі Божественним світлом, який, одного разу засяявши, вже не згасне ніколи.

І.Еггінк. «Великий князь Володимир обирає віру». 1822 р.

Дивним чином у цій події перетнулися долі нашої Вітчизни і Промисел Божий про порятунок кожної окремої душі.

Це свято є одночасно і всенародним, і глибоко особистісним для кожного християнина, адже в ньому - початок нашого спасіння, нового благодатного життя у Христі.

Загальновідомим фактом є те, що народ, який не знає і не шанує своє минуле, не має і майбутнього.

У глибоких християнських коренях нашої держави – сила і слава, гордість і радість нашого народу, відповідь на злободенні питання і виклики.

Тільки у зверненні до своїх духовних витоків можна знайти рішення багатьох проблем сучасності. У ці святкові дні ми звертаємося до сивочолої старовини. Але ніби й не роз'єднують нас століття, ніби живі чекають нашого внутрішнього погляду картини духовного торжества, звершеного на берегах Дніпра.

У серцях ми відчуваємо себе причетними до великої і святої події, відчуваємо нашу християнську єдність в цій Євангельської радості про Духа Святого. І в цей день ми молимося, щоб благодатна дія Хрещальної  благодаті осяяла наше життя, умиротворила серця, об'єднала всіх людей узами братньої любові, щоб ми єдиним серцем і єдиними устами прославляли Бога.

«Радість праведних у Господі». В.Васнецов.

У крещальній купелі ми отримали шанс бути чадами Божими, бути єдиною сім'єю, братами не тільки по крові, а й по духу. У нашій спільній історії - запорука єдності і процвітання нашої країни, братньої однодумності, якої нам так сьогодні не вистачає. І завдання сучасних християн докласти всіх зусиль для того, щоб зберегти і примножити благодать Володимирового Хрещення.

Хрещення нашої землі відкрило кожному з нас врата в Царство Боже, встановило міцний зв'язок з Небесною Батьківщиною.

І важливо завжди пам'ятати, що небесне звання християнина вимагає небесного життя і поведінки. Про це молить християн апостол Павло: «благаю вас чинити згідно із званням, у котре ви покликані» (Еф. 4, 1), і через Павла, сосуд свій святий, застерігає Дух Святий: «Закликав нас Бог не до нечистоти, але до святості» (1Сол. 4, 7); щоб жили «не по плоті, але по духу» (Рим. 8, 1 і 4), як мандрівників, щоб ви ухилялися від пожадливостей плоті, що повстають на душу, щоб жити доброчинним життям» (1 Пет 2, 11 - 12).

Будемо гідні тієї великої радості і благодаті, якої сподобив нас Господь в Дніпровській купелі, і яку з таким трепетом і благоговінням зберігали і передавали з покоління в покоління наші благочестиві предки!

Архімандрит Алексій (Коваль), викладач КДАіС - для "УНІАН-Релігії".

УНІАН реалізує проект "Православні свята" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. 

УНІАН в Google News