Подвиг мучеництва ніколи не буває забутим у Бога. Господь дарує сили святим мученикам не тільки за життя, під час їхніх подвигів, а й не перестає дарувати їм Свою благодать і після їх смерті. Це ми можемо побачити на прикладі дива святої великомучениці Євфимії.
Вона звершила свій мученицький подвиг в 304 році, під час гонінь, організованих імператором Діоклетіаном, але й після цього не перестала творити чудеса для більшої слави Божої. Через 150 років свята ще раз стала свідком і сповідницею православ’я.
У V столітті церква багато страждала через суперечки з єретиками монофізитами. Для боротьби з їх єрессю в Халкідоні в 451 році був скликаний IV Вселенський Собор. Для цього зібралося 630 представників з усього християнського світу.
На засіданнях собору, який проходив у храмі святої мучениці Євфимії, обговорювався догмат Православної Церкви про природу Боголюдини Ісуса Христа. Єретики стверджували, що в Христа не було людської природи, а була тільки одна Божественна.
Довгий час єпископи не могли дійти до згоди і правильно сформувати догмат про Боголюдську природу Господа і засідання Собору проходили безрезультатно. Побачивши, що вони ніяк не можуть вирішити проблему, було вирішено надати рішення церковного спору Святому Духу.
Зробили вони це через ту, яка за словом апостола Павла воістину стала храмом Духа Святого, який живе в ній (1 Кор. 6, 19) - великомученицю Евфимію. Було написано два сповідання віри на окремих списках і покладено в раку до святої.
У присутності імператора учасники собору закрили гробницю, приклали до неї імператорську печатку і поставили варту на три дні. Самі ж вони вирішили три дні посилено поститись і чинити молитви.
По закінченні визначеного часу рака з мощами була відкрита і всі присутні побачили явне чудо. Сповідання православних свята Євфимія тримала в правій руці, а єретичне лежало біля її ніг. Та далі сталося ще більше диво - свята підняла руку і вручила патріарху свиток.
Це чудо стало свідченням істинності православ'я і багато єретиків після побаченого розкаялися і схвалили православне сповідання і незабаром собор був закінчений прийняттям православного догмату.
Тропарь, глас 4
Жениха твоего Христа возлюбивши, и свещу твою светлу уготовльши, добродетельми возсиявши, всехвальная Евфимие, тем возшла еси с Ним на брак, венец страдания от Него приемши, но от бед избави нас, чтущих верою память твою.
"УНІАН-Релігії"
Проект "Православні свята" реалізується за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
