У 1997 році в мальовничому селі Водяне на Слобожанщині був відкритий невеликий Свято-Борисо-Глібський жіночий монастир. Не минуло й кількох місяців, як в обителі сталося надзвичайне диво.
Спекотним літнім днем, 20 липня, у храмі відбувалася Божественна літургія. Під час читання Євангелія кілька парафіянок побачили, що ікона «Спас нерукотворний» засяяла яскравим, золотистим світлом, після чого на ній проступили раніше невиразні написи, а з боків, в дзеркалах, стали помітні лики Архістратига Михаїла та Архангела Рафаїла.
Відчутно було щось схоже до руху повітряної хвилі, що супроводжується тихим шелестом. П'ять днів від ікони виходив приємний аромат.
Ікона має багату двохсотрічну історію. Кілька поколінь образ дбайливо зберігався в родині Проскуриних. У роки Великої Вітчизняної війни, будинок, де знаходився «Святий убрус», був зруйнований пожежею. Вогонь також торкнувся ікони, але не знищив її. Господиня знайшла потемнілий образ в купі попелу і зберігала його у себе аж до відкриття обителі в 1997 році.
