Православні християни 24 березня відзначають день пам`яті преподобного Алексія Голосіївського.

Як повідомив УНІАН намісник Свято-Покровського Голосіївського чоловічого монастиря Києва (Голосіївська пустинь) архімандрит Ісаакій (Андроник), цього дня обитель відзначає престольне свято.

Преподобний Алексій відійшов до Господа 11 березня 1917 року. Його поховали біля східної стіни храму на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело».

Відео дня

"З перших днів його могила почала шануватися віруючими людьми. Вона уціліла і в роки гонінь на церкву. І коли матінка Аліпія (особливо шанобливий подвижник Голосієво - УНІАН) приймала тут людей, вона відправляла їх на могилу до преподобного Алексія як до святого. Не зважаючи на те, що він тоді ще не був канонізований, вона говорила: «Йдіть на кладовище, там лежить святий", - зазначив отець Ісаакій.

Преподобний Алексій Голосіївський народився 14 квітня 1840 року, в перший день Великодня, в багатодітній дворянській родині. Хлопчик народився німим.

З сім`єю дружив Київський митрополит Філарет (Амфітеатров).

На Великдень 1853 року він благословив матір прийти з сином на вечірню службу до його домової церкви. На третє вітання владики «Христос воскрес!» дитина відповіла: «Воістину воскрес!».

Після зцілення хлопчика віддали на виховання до Києво-Печерської Лаври. До цього часу він залишився сиротою. Всі турботи про його виховання владика Філарет узяв на себе. Послушник здобув чудову духовну і світську освіту. Його духівник преподобний Парфеній Київський навчав отрока молитві і привчав до некористолюбства.

У 1872 році Володимира постригли в чернецтво з ім`ям Алексій.

У Києво-Печерській Лаврі отець Алексій прожив понад 38 років, але змушений був її покинути.

У Голосіївській пустині преподобний Алексій прожив в самоті понад 20 років, несучи послух духівника і ключаря. У пустині настав розквіт його діяльності як старця. Господь удостоїв його дару прозорливості. Після сповіді у батюшки люди перероджувалися, знаходили сенс життя. Серед духовних чад старця були Київські митрополити і намісники монастирів, ченці і миряни, дворяни та інтелігенти, студенти і селяни.

Мощі преподобного Алексія - у Свято-Покровському Голосіївському чоловічому монастирі Києва

У 1896 році відбулося відкриття мощів і прославляння святителя Феодосія Чернігівського. Голосіївський духівник був запрошений для участі в урочистостях як людина, досвідчена в поводженні з мощами. Після переоблачення мощів святителя Феодосія отець Алексій удостоївся бачення угідника Божого, який заповідав йому поминати своїх батьків. Коли ж старий заперечив: «Святитель! Ти ж сам прославлений!», святий Феодосій відповів: «Поминай на проскомідії, вона вища за мою молитву!»

Преподобний Алексій здійснював проскомідію кілька годин, щоб мати можливість вийняти частинки за всіх своїх духовних чад, добродійників і за тих людей, які просили його святих молитов.

Преподобний Алексій приймав людей навіть, будучи хворим. Він говорив: «Я б міг піти від цієї суєти в богадільню і там абсолютно заспокоїтися, але не можу я покинути стражденних, які приходять до мене по допомогу».

За день до кончини отець роздав майно духовним чадам і відійшов до Господа.

Алексій Голосіївський був прославлений в лику святих в 1993 році, тоді ж відбулося набуття його мощей, які нині доступні для поклоніння у Голосіївському монастирі.