Завжди пам'ятайте наставників ваших і,
дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте вірі їх
Послання апостола Павла
20 березня 1996 року за присутності великої кількості православного люду відбулося урочисте перенесення чесних останків святителя із сімферопольського цвинтаря, що біля храму Всіх Святих, до кафедрального Свято-Троїцького собору. Святитель повертався у свій собор, де служив і проповідував п'ятнадцять років. Сама природа виявилася співзвучною духовній радості, що переповнювала серця віруючих. Після холодних і похмурих днів засяяло сонце, розсіялися хмари. Так після всіх позбавлень і гонінь, які зазнав Владика, відкрилася правда Божої слави.
Ім'я святителя Луки (Войно-Ясенецького) шанується в усьому світі. Зцілювач душі і тіла, він залишив вічну пам'ять про себе в серцях людей. Поєднавши у собі два взаємовиключні начала - ідеалістичний і матеріалістичний, він перетворив їхню несумісність на гармонію добра і світла.
Життя Владики було повністю присвячене служінню Богу і ближньому. Церковна історія знає зовсім небагато прикладів такого сугубого подвигу - святий великомученик і цілитель Пантелеймон, святі безсребреники і чудотворці Косма і Даміан... Але святитель Лука жив і трудився у наш час, коли є очевидним духовне зубожіння суспільства, коли в очах багатьох знецінено сокровенне віра, надія, любов. У всіх справах його підтримувала глибока і щира віра, а через нього передавалася і хворим, що жадали зцілення. Його медичні праці здобули широке визнання, його проповіді й богословські трактати поширювалися серед пастви, передруковувалися, переписувалися від руки й зберігалися, як дорогоцінний скарб.
Сьогодні, коли Церква причислила архієпископа Луку до лику святих, ім'я цього видатного святителя й хірурга почали шанувати в усьому православному світі.
