На золотому фоні у яскраво-червоній ризі та золотій короні з державою і скіпетром у руках Богородиця сидить на сяючому золотому троні і тримає на колінах, як на престолі, Богонемовля Іісуса Христа.
Цариця Небесна явила цю ікону 15 березня 1917 року, в день падіння російської монархії - зречення від престолу Миколи ІІ. «Нехай моляться», - такими словами супроводила Матір Божа явлення Своєї Ікони.
Про існування чудотворного образу дізналася проста селянка села Починок Броницького повіту Євдокія Андріанова. Богородиця явилася їй у сновидінні: «Є в селі Коломенському велика чорна ікона. Її потрібно узяти, зробити червоною, і нехай моляться». Приголомшена сновидінням Євдокія почала старанно молитися, звертаючись до Господа з проханням відкрити значення таємничих слів. І уві сні вона побачила незвичайну білу церкву. У храмі на троні сиділа Велична Жінка, в Якій Євдокія серцем визнала Царицю Небесну. Посповідавшись і причастившись Святих Христових Тайн, Євдокія Андріанова попрямувала в село Коломенське. У відомому Вознесенськом храмі вона відразу ж впізнала побачену уві сні незвичайну білу церкву. Вона розповіла про все настоятелю - отцеві Миколаю. Разом з іншими служителями вони довго шукали ікону. Оглянули комірки, дзвіницю і всі темні закутки храму. І ось у підвалі, серед старих дошок, ганчірок і мотлоху, в пилу знайшли велику стару, чорну ікону. Її відчистили від багаторічного пилу і перенесли у храм.
Згодом встановили по записах у книгах Воскресенського жіночого монастиря, що ікона ця раніше належала монастирю і в 1812 році перед нашестям Наполеона в числі інших ікон при евакуації з Кремля була передана на зберігання у Вознесенську церкву села Коломенське, повернена потім не була, і в монастирі про неї забули.
У 1990 році Пресвята Богородиця Державна явила Себе знов. 27 липня Державну ікону, що чудом збереглася в сховищах Державного історичного музею, перевезли в Коломенське, у храм Казанської Божої Матері.