Препитавый во гладе алчущия хлебом от былия и солию от пепела, напи¬тай и нас пищею духовною, моля Христа Бога.

Тропар святому

Преподобний Прохор Печерський був великим пісником. Він уникав навіть вживання борошна, виготовляючи собі хліб з лободи. Такий же хліб довелося їсти і киянам під час голоду.

Але з благословення преподобного він не був гірким на смак. Через деякий час у Києві не стало і солі. Тоді преподобний, зібравши попіл з усіх келій, почав роздавати його нужденним. За молитвами праведника попіл ставав сіллю. Це диво переродило жорстокосердого київського князя Святополка, який став сумлінним молитвеником.

Коли настала година смерті преподобного Прохора, князь покинув свою дружину під час війни і приїхав до Києва, щоб власноруч віднести тіло праведника до печер. Після повернення Святополка до війська русичі здобули перемогу над половцями.

"Православіє в Україні"

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram