Неділя,
20 серпня 2017
Наші спільноти

Святий Валентин і любов

Фото УНІАН

Історії відомі не менше трьох Валентинів, які прийняли мученицьку смерть в кінці III століття.

Про одного Валентина відомо лише те, що він мученицьки загинув з одновірцями. Другий Валентин був єпископом Інтерамни, його стратили в часи гонінь на християн в кінці III століття. Мощі його знаходяться в Терні (сучасна назва Інтерамни, Італія). Третій Валентин був пресвітером, страчений в 270 році, Його мощі перебувають частково в Римі, частково в Дубліні.

Рука святого Валентина у місті Бад Шуссенрайд (Bad Schussenreid), Німеччина. Фото Paul Koudounaris/BNPS

Коли в кінці V століття папа Геласій прославив ряд мучеників, серед них був і Валентин, але який з них, не відомо. Можливо були прославлені всі троє. Хронологічно свято святого Валентина збігалося з язичницьким римським святом Луперкалії.

Чи дійсно папа Геласій визначив дату святкування дня святого Валентина, достеменно невідомо, але саме він поклав кінець свята Луперкалії.

Слід зазначити, що Луперкалії був місцевим святом, а звгвьноримськими були урочистості на честь богині Юнони - покровительки закоханих.

Джакопо Боссано. Св. Валентин крестит св. Люсиллу. 1575 г.
Джакопо Боссано. Св. Валентин хрестить св. Люсиллу. 1575 р.

День пам'яті святого Валентина проходив у загальноцерковному масштабі і відзначався як шанування його мучеництва. Але це не було пов'язано з заступництвом закоханих.

Владыка Павел
Владика Павел

Намісник Києво-Печерської Лаври, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павлел розповів про шанування святих Валентинів в православній традиції й про православний День закоханих.

ПРАВОСЛАВНІ ВАЛЕНТИНИ

- У святцях православної церкви згадуються три святих Валентина: мученик Валентин Доростольський (24 квітня за старим стилем, 7 травня за новим), священномученик Валентин Інтерамський (Італійський, 30 липня за старим стилем), священномученик Валентин Римлянин (6 липня за старим стилем).

14 лютого, "в день закоханих", православна церква відзначає день пам'яті мученика Трифона, католицька церква св. Кирила і Мефодія.

Шанування святого Валентина в католицькій церкві відбувається на місцевому рівні.

ПОКРОВИТЕЛІ ЗАКОХАНИХ В ПРАВОСЛАВ'Ї

Пётр и Феврония канонизированы православной церковью в 1547 году.
Петро і Февронія канонізовані православною церквою в 1547 році.

- Благовірні князь Петро і княгиня Февронія Муромські, день пам'яті яких церква відзначає 25 червня (8 липня). Святі були канонізовані православною церквою в 1547 році. Незабаром була випущена «Повість про Петра і Февронію Муромських».

Їх шлюб вже багато століть є зразком християнського шлюбу. Своїм життям святі відобразили духовні цінності та ідеали, явили нам приклад справжньої любові, здатності на жертву заради дорогої людини. Подружжя були вірні одне одному до останнього подиху, витримали всі спокуси та випробування з Божою допомогою. По милості Творця упокоїлися в один і той же час і були поховані разом.

Нехай приклад благочестивого життя допоможе вам, дорогі брати і сестри, створити свою сім'ю в любові, мирі та благочесті. Бережи вас всіх Господь!

ПРИКЛАД СПРАВЖНЬОЇ ЛЮБОВІ

- Я досі згадую історію, відому на Волині. У часи радянської влади заарештували священика, а його дружині запропонували піти. Вона відмовилася і залишилася. Їх обмотали колючим дротом і втопили в крижаній воді. Це було взимку. Вже навесні люди знайшли на березі два тіла, обійнявшихся один з одним, обвитих колючим дротом...

...Адже не в подарунках полягає любов, а насамперед у відношенні один до одного. Уміння поступитися, промовчати, пожертвувати своїм часом, своїми бажаннями. Любов - це жертва. І наш Спаситель Ісус Христос приніс себе у жертву, тому що полюбив світ та побажав всім людям на землі спасіння. Але люди продовжують порушувати заповіді Божі і жити так званими «цивільними шлюбами», які є не що інше як - блуд.

А адже церковне благословення і вінчання дається для продовження людського роду і для спасіння власної душі. Ніхто не замислюється сьогодні, що він є продовжувачем роду людського. Якщо б люди задумався про те, що відбувається, то вони би з більшою відповідальністю підходили до питання створення сім'ї. І якщо б одружувалися, то підходили до цього питання з величезною повагою і відповідальністю.

Інтимні стосунки - це є угамування плотської пристрасті, а от народження дитини в сім'ї - це великий Божий дар. Боротьба людини з Богом ніколи ні до чого доброго не приводила, і диявол посіяв ворожнечу в серцях людей, спокусивши, привів до гріха. Сім'я - оплот християнської цінності, дар Бога для людини, надія на Його порятунок і смирення перед Ним.

Софія Павловська - для «УНІАН-Релігії».

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку