«Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім`я Йому: Еммануїл.» (Іс. 7:14). Ймовірно, з цим месіанським пророцтвом святого Ісаї пов`язаний термін, що отримав в іконографії назву «Знамення».
Ікона зображує Пресвяту Богородицю, яка сидить молитовно здійнявши руки Свої; на грудях її, на тлі круглого щита - Божественне Немовля. Таке зображення Богоматері відноситься до числа найперших Її іконописних образів.
Богоматір, яка перебуває в молитві, уособлює Собою Заступницю світу.
Ікони Божої Матері, відомі під ім`ям « Знамення», з`явилися на Русі в XI - XII ст., а називатися так стали після чудесного знамення від Новгородської ікони, що сталося в 1170 році.
У цей рік сполучені сили російських удільних князів, очолювані сином Суздальського князя Андрія Боголюбського, підійшли під стін Великого Новгорода. Новгородці молилися, просячи Господа не залишати їх. На третю ніч почув архієпископ Новгородський Ілія голос, що повелів йому взяти з Церкви Спаса Преображення образ Пресвятої Богородиці і винести його на міську стіну.
Коли ікону переносили, - вороги пустили в хресний хід хмару стріл, і одна з них устромилася в іконописний образ Богородиці. З очей Її линули сльози. Після такого Божественного знамення на ворогів раптово напав жах, вони почали побивати один одного, а підбадьорені Господом новгородці безстрашно кинулися в бій і перемогли.
У спогад чудового заступництва Цариці Небесної, архієпископ Ілія тоді ж встановив свято на честь Знамення Божої Матері.
