Святий мученик Платон, брат святого мученика Антиоха лікаря, народився в місті Анкирі в Галатії в благочестивій сім’ї. Ще юнаком він залишив дім і ходив по містах, натхненно проповідуючи Слово Боже язичникам, дивуючи слухачів переконливістю й красою своїх промов, глибоким знанням елліністичної вченості.
За свою проповідь він був схоплений і приведений у храм Зевса на суд правителя Агрипина. Суддя спочатку намагався лестощами схилити святого до відречення від Христа. Він запевняв юнака, що той міг би зрівнятися розумом з великим філософом Платоном, якби поклонявся язичницьким богам. На це святий Платон відповів, що мудрість філософа хоч і велика, але минаюча , вічна ж і безмежна мудрість міститься в Євангельському вченні.
Тоді суддя обіцяв у нагороду за відречення віддати йому за дружину красуню дочку, а в разі відмови погрожував муками й смертю. Святий Платон відповів, що обирає смерть тимчасову заради життя вічного. Терпіння правителя вичерпалось і він наказав нещадно бити мученика, а потім відправити до в’язниці.
Коли святого Платона вели до ув’язнення, він звернувся до народу, який зібрався біля храму, закликаючи всіх не відступати від християнської віри.
Через сім днів мученика Платона знову привели на суд Агрипина в храм Зевса, де вже були приготовані знаряддя катувань: киплячі котли, розпечене залізо, гострі гаки, суддя запропонував мученику обирати: принести жертву богам, або випробувати на собі дію цих знарядь. Святий знову твердо відмовився поклонитися ідолам, і після катувань його кинули в темницю та тримали там без їжі і води 18 днів.
Але бачачи, що і це не похитнуло мученика, йому запропонували в обмін на життя і свободу лише промовити «великий бог Аполлон». «Не бажаю согрішити і словом», відповідав мученик.
За наказом Агрипина святому мученику Платону відрубали голову (+302-306 р.).
