Вышния красоты желая, нижния сладости и телесная одеяния в ничтоже вменил еси, и нестяжание паче суетнаго мира возлюбил еси, ангельское житие проходя скончался еси, блаженне Максиме: С нимиже Христа моли непрестанно о всех нас
Кондак блаженному Максиму, Христа ради юродивому
Сьогодні Православна Церква молитовно святкує день пам`яті блаженного Максима, Христа ради юродивого, Московського чудотворця. Збереглося дуже мало відомостей про його життя. Невідомо ким були його батьки, де і коли Максим з`явився на світ. Можна тільки сказати, що він свідомо вибрав один з найважчих шляхів до спасіння - добровільне юродство ради Христа, присвятивши себе служінню Богу і ближнім.
Жив святий Максим у Москві, на вулиці Варварці, просто неба, ні даху над головою, ні одягу не мав - взимку і влітку він ходив напіводягненим, харчувався чим Бог пошле і старанно молився. Він говорив: «Хоча люта зима, та солодкий рай», «За терпіння дасть Бог спасіння», та своїм прикладом допомагав людям переносити незгоди. Адже важкими були ті часи для Русі: татаро-монгольське ярмо, що супроводжувалося безперестанними набігами, засухи, голод і мор.
Православний народ любив юродивих, цінував їх глибоке смирення, слухав їх мудрості. До них прислухалися усі: від великих князів до останніх бідняків.
Спочив блаженний Максим 24 листопада 1433 року і був похоронений у церкви святих Бориса і Гліба на Варварській вулиці. Його нетлінні мощі обрітенні у серпні 1547 року і тоді ж йому було встановлено церковне святкування.
Господь прославив чудесами Свого угодника: біля труни святого відбувалися чудеса та зцілення. Наприклад, одного разу староста храму, в якому спочивали мощі блаженного, старанно працюючи над відновленням церкви після пожежі, сильно занедужав хворобою горла. При думці про те, що він не побачить освячення храму, староста заплакав. Того ж дня він побачив уві сні перед собою святого Максима. Блаженний перехрестив хворого і зник. Староста швидко видужав і з особливою радістю святкував освячення храму, що відбулося в жовтні 1848 року.
