Сьогодні, 19 жовтня, день пам’яті апостола Фоми, одного з 12 учнів Спасителя.
Він був родом з галілейського міста Пансади і займався рибальством. Почувши благовіст Ісуса Христа, апостол Фома усе покинув і послідував за Ним.
За свідченням Священного Писання, святий апостол не повірив розповідям інших учнів про Воскресіння Ісуса Христа:
«Аще не вижу на руку Его язвы гвоздинныя, и вложу перста моего в язвы гвоздинныя, и вложу руку мою в ребра Его, не иму веры». На восьмий день після Воскресіння Господь явився апостолу Фомі і показав Свої рани. «Господь мій і Бог мій!» - вигукнув святий апостол...
«Фома, який був колись слабшим за інших апостолів у вірі, - говорить святитель Іоанн Златоуст, - став по благодаті Божій мужнішим і невтомнішим за інших, настільки що обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю, не побоявшись сповіщати Слово Боже народам диким».
За Церковним Переданням, святий апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії.
Проповіддю своєю, знаменнями і чудесами апостол приводив багатьох до Христа до самої мученицької своєї кончини від рук язичників. Він був проколений списами. Один християнин таємно узяв чесні останки святого Фоми і відніс їх в Месопотамію в місто Едессу. Тут була побудована в ім`я його прекрасна церква, і віруючі з найвіддаленіших країн стікалися туди і одержували зцілення.
