Радониця - день особливого поминання покійних, припадає на вівторок другого тижня після Великодня, тобто на дев`ятий день після свята Воскресіння Христового, в 2013 році - це 14 травня.
Саме слово «радониця» сходить до слів «рід» і «радість». Православна Церква закликає віруючих не перейматися скорботою щодо смерті покійних родичів і близьких, але згадувати пасхальну радість і пам`ятати про те, що Христос Воскрес, переміг смерть, затвердивши життя і загальне воскресіння.
Великдень - це свято тріумфу. Саме із пасхальною радістю радять приходити до могил близьких. Слова «Христос Воскрес!», звернені до покійних, - це і є символ очікування майбутнього воскресіння.
Свято відзначалося на християнських кладовищах ще з давніх часів. Так, одне із свідчень того належить перу святителя Іоанна Златоуста і датується IV століттям.
У радянський час виникла традиція здійснювати у могил щось на зразок поминальної трапези. Насправді ця традиція є суто язичницькою, дохристиянською. Відроджена вона була за часів СРСР для того, щоб підмінити заупокійну церковну молитву.
Священики нагадують: насправді душам покійних близьких потрібна не подібна трапеза, а молитва.
Тому Церква закликає віруючих, прийшовши на кладовище, запалити свічку, помолитися і згадати добрі справи покійного.
Перш ніж їхати на кладовище радять відвідати богослужіння в храмі, подати записку з ім`ям покійного для поминання.
Церква нагадує, що звичай супроводжувати відвідини могил пияцтвом, а також залишати на могилі чарку горілки і шматок хліба «для покійного» - це неприпустиме блюзнірство і звичай, який не має нічого спільного з православ`ям.
Священики радять згадати шляхетний звичай, і віддати їжу жебракам і нужденним, замість того щоб залишати їжу на могилі.
За матеріалами Pravmir.ru, Patriarhia.ru
