До Голосіївської пустині збираються паломники, щоб ушанувати пам’ять преподобного Парфенія Київського.
Як повідомив УНІАН намісник Свято-Покровського Голосіївського чоловічого монастиря Києва (Голосіївська пустинь) архімандрит Ісаакій (Андронік), в цей день обитель відзначає особливо шановане свято.
«Преподобного Парфенія Київського вирізняли невпинна молитва і по-дитячому чиста душа. У Голосієво його келія була у найвідлюднішому місці. Це був невеликий будиночок, оточений садом. «Тут носиться дух Преподобних отців наших Печерських. І якщо є на землі втіха й радість, то це в пустельному мовчанні. Люди відлучають нас від Бога, а пустеля наближає до Нього», - так преподобний Парфеній говорив про Голосієво. Мудрі повчання святого Парфенія і в наші дні допомагають на шляху до спасіння», - зазначив отець Ісаакій.
Подвижник похований в Голосіївській пустині в 1855 році, в церкві на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело». У 1930-і роки храм був підірваний, і гробниця святого зруйнувалася. Нині його святі мощі знаходяться під спудом нинішнього храму «Живоносне джерело» в Голосіївському чоловічому монастирі.
Довідка УНІАН. Преподобний Парфеній Київський (в миру - Петро Краснопєвцев) народився 24 серпня 1793 року в бідній сільській родині в Тульській губернії (Росія).
У дитинстві Петро удостоївся бачення Духа Божого у вигляді білосніжного голуба.
Чернечий шлях праведник почав в Києво-Печерській лаврі.
12 років подвижник ніс послух проскурника і удостоївся видіння преподобного Никодима проскурника. Наслідуючи приклад цього святого, він вивчив напам`ять Псалтир і читав його щодня до кінця життя.
У 1824 році його постригли в чернецтво з ім`ям Пафнутій, в тому ж році він був висвячений у сан ієродиякона, а через шість років - у сан ієромонаха. У 1834 році отця Пафнутія призначили духівником Лаври. Також він став духівником Київського митрополита Філарета (Амфітеатрова).
У 1838 році, коли в Києво-Печерській обителі не залишилося жодного схимника, святитель Філарет (Амфітеатров) постриг батюшку в схиму з ім`ям Парфеній - на честь святителя Парфенія Лампсакійського.
Особливу любов святий відчував до Божої Матері і не раз був визнаний гідним бачити Її. Слідуючи заповіді, яку дала йому Сама Богородиця: «Схимництво – є присвята себе на молитву за весь світ», преподобний Парфеній невпинно молився за всіх.
Протягом 17 років преподобний Парфеній проводив весняні та літні місяці з владикою Філаретом в Голосіївській пустині.
Преподобний склав кілька нині відомих молитов до Господа і Божої Матері. Своїм духовним чадам старець радив щодня читати Святе Євангеліє і Псалтир.
Парфеній Київський відійшов до Господа в 1855 році, в день Благовіщення, який тоді збігся в часі зі Страсного п`ятницею, і був похований в Голосіївській пустині.
