У РПЦ налаштовані поліпшити відносини з Константинополем

10:29, 04 липня 2009
18 0

Newsru

3 липня. www.newsru.com Триденний візит Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, що починається найближчої суботи, до Стамбула - це не просто його перша офіційна зарубіжна поїздка в статусі глави Російської церкви і не просто протокольний візит до першого за честю Патріарха Православної церкви - Константинопольського, інакше йменованого Вселенський.

У Московському Патріархаті серйозно налаштовані радикально поліпшити відносини між двома найвпливовішими престолами в православному світі, перейти від сповільненого суперництва, час від часу вибухаючого серйозними конфліктами, до тіснішої співпраці. Враховуючи, що головну політичну і фінансову базу Константинопольського Патріархату складають американські греки, а офіційний Вашингтон всі останні десятиліття протегував цій колись славній кафедрі столиці Візантійської Імперії, що посідає вельми незавидне становище в сучасній Туреччині, мимоволі напрошується віддалена паралель з очікуваннями "перезавантаження" в російсько-американських відносинах.

Востаннє відносини між Москвою і Константинополем серйозно загострилися приблизно рік тому, коли навколо святкування 1020-ліття Хрещення Русі президент України Віктор Ющенко намагався залучити патріарха Константинопольського Варфоломея в такий сценарій вирішення проблеми розколу православних на Україні, який би відтісняв Московський Патріархат на периферію подій і порушував права перебуваючої в його юрисдикції канонічної Української Православної Церкви. В результаті напружених переговорів буквально напередодні торжеств тоді вдалося уникнути катастрофічного розвитку подій, а зустріч патріарха Варфломея і покійного Патріарха Алексія II в Києві послужила початком нормалізації відносин. У жовтні минулого року Патріарх Алексій брав участь у зустрічі глав православних Церков у Стамбулі, а вже через два місяці Варфоломею довелося очолити відспівування Московського Патріарха.

"Нам потрібно йти від конфронтації і конфліктів, створювати систему взаємної довіри, тому що помісні православні Церкви - це єдина сім`я», - сказав цього тижня архієпископ Волоколамський Іларіон, голова Відділу зовнішніх церковних зв`язків Московського Патріархату.

Ці "конфронтація і конфлікти" виникали останніми роками головним чином за межами Росії, де Константинопольський Патріархат, грунтуючись на своїй інтерпретації прийнятих за часів Візантійської Імперії канонів, претендує на право впливу на всю православну "діаспору", незалежно від того, яка Церква принесла православ`я в ту чи іншу країну, звідки походять і якою мовою моляться православні віруючі, скажімо, в Америці, Західній Європі або Австралії.

Найгостріша криза у відносинах між двома престолами вибухнула в 1995 році, коли Константинополь відновив свою юрисдикцію в Естонії, викликавши короткочасний розрив євхаристичних контактів між двома патріархами. Московський Патріархат стоїть на тій позиції, що Матір`ю-Церквою для православних зовні поза канонічними межами взаємно визнаних Церков є та Церква, яка насадила православ`я в даній місцевості, звідки прийшли або яку вибрали ті або інші християнські общини. В результаті неврегульованості питання впливу на діаспору сьогодні у великих західних містах - наприклад, в Парижі або Нью-Йорку - знаходиться по декілька православних єпископів різних юрисдикцій, що безпосередньо протирічить православному канонічному праву, за яким вимагається, щоб в одному місті був один правлячий єпископ.

Місяць тому на міжправославній нараді в Шамбезі (Швейцарія) вдалося схвалити компромісне рішення: у країнах розсіяння створюються конференції православних єпископів. Їх головами стають єпископи Константинопольської Церкви, але рішення цих нарад ухвалюються тільки консенсусом. Усі єпископи залишаються в підпорядкуванні свого священоначалія, а різні Церкви - визнання цього було особливе важливо для Московського Патріархату - мають право самостійно контактувати з іноземними урядами, міжнародними і суспільними організаціями з важливих для них питань. Тобто консультаціям - так, визнанню першості Константинопольської Церкви - так, а ось адміністративному підпорядкуванню їй - ні.

Те, що Константинополь пішов на такі поступки Москві, говорить про те, що і на Фанарі - так називається історичний район Стамбулу, де знаходиться Патріархат - є готовність до нового етапу у відносинах між Церквами.

Іншим спірним питанням є право визнання канонічної незалежності тієї або іншої Церкви. В результаті Константинополь, наприклад, не визнає незалежності Православної церкви в Америці, яку надала їй Москва в 1970 році. А Москва не визнає прав Константинопольської кафедри в Естонії. Саме це питання, ще далеке від вирішення, має стосунок до найхворобливішого для Москви питання - статусу Української Православної Церкви.

"Я знаю, що у Патріарха Кирила є щире бажання перейти до нових відносин між нашими двома Церквами, створити атмосферу довіри і збудувати культурний діалог, у тому числі і з тих питань, щодо яких ми досі маємо істотно відмінні позиції", - сказав в інтерв`ю протоієрей Микола Балашов, заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв`язків Московського Патріархату (ОВЦС МП).

Вдасться це чи ні, покаже майбутній візит. У приватних бесідах одні російські церковні дипломати налаштовані доволі оптимістично, кажуть про те, що суперечності між Москвою і Константинополем носять "міфічний" характер, тоді як сучасний світ вимагає "стратегічного союзу" між двома найбільш поважними Патріархатами. Інші налаштовані скептичніше, пам`ятаючи про багато інтриг і зрад минулих десятиліть. Схоже, що, спираючись на добрі російсько-турецькі відносини останнім часом, у Москви є що запропонувати Константинопольському Патріархату і в плані зміцнення його вельми принизливого становища в сучасній Туреччині. Але так чи інакше, цей візит матиме значення для мільйонів православних віруючих у всьому світі.

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter