Священномученик Климент служив єпископом у місті Анкірі, де народився і провів свої дитячі та юнацькі роки.
Дуже рано він втратив батьків і був усиновлений християнкою на ім'я Софія, яка під час сильного голоду не тільки змогла знайти сили прогодувати Климента, але і збирала по вулицях покинутих зневіреними батьками дітей, живила і вдягала їх. Климент у всьому допомагав Софії.
Чесноти юного Климента були помічені християнами міста. Вже у 18 років він став священиком, а через два роки прийняв архієрейський сан. Це був час правління імператора Діоклетіана, кінець третього століття. Коли почалися гоніння на Церкву, до правителя провінції був викликаний єпископ Климент.
Діалог тривав недовго і незабаром святителя почали катувати. Тіло мученика різали гострим залізом так, що можна було побачити кістки; його били кийками, камінням, крутили на колесі і палили на повільному вогні.
Однак Господь щоразу зцілював Свого угодника. Тоді правитель відправив сповідника до імператора. Святитель був на суді імператорів Діоклетіана і Максиміана. Його знову мучили і били, але він залишався вірним християнському вченню.
Праведник закінчив своє життя мученицьки набагато пізніше, у 312 році. Святий Климент був убитий воїнами в одному з печерних храмів Галатії. Сповідникові відтяли голову під час здійснення ним Божественної літургії.
Тропар
Лоза преподобства и стебль страдальчества,цвет священнейший и плод Богоданный, верным, всесвященне, присноцветущ, даровался еси, но яко мучеников сострадалец и священноначальников сопрестольник, моли Христа Бога спастися душам нашим.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської духовної академії і семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
