Преподобний Ферапонт Монзенський був ченцем монастиря на річці Монзі.
Святий почав свої подвиги в Москві, а потім перейшов у місто Кострому у Воздвиженський монастир і там прийняв постриг.
Згодом два ченці Адріан і Пафнутій з монастиря преподобного Павла Обнорського, які шукали усамітнення, переселилися на Монзу, де в 25 кілометрах від Галича заснували обитель.
Преподобний Ферапонт перейшов у цей монастир, де й працював до кінця свого життя. Кожен день, з благословення настоятеля, він зникав у лісовій гущавині і там молився.
Ночами святий читав і переписував книги. Преподобний Ферапонт ще за життя прославився даром чудотворінь. Святий помер в 1597 році. Незабаром обитель на річці Монзі була названа на честь нього - Ферапонтовою.
Тропар
Любовию Христовою, Богомудре, просветився и добродетельми, сожительствовал еси Василию блаженному, и, всякое наслаждение плотское возненавидев, в пустыню вселился еси, в ней же вельми подвизался еси в жизни сей временней, плоть умершвляя свою в пениих, и во бдениих, и в пощениих. Темже и Христос даром чудес обогати тя, но поминай убо нас, чтущих пресветлую память твою, преподобне отче Ферапонте, и моли Христа Бога спастися душам нашим.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
