Святитель був уродженцем міста Патари Лікійської області, яка охоплювала південне узбережжя Малоазійського півострова. Він народився близько 280 року в родині благородних християн, яких звали Феофан і Нонна.
Переказ свідчить: коли над малюком звершувалося хрещення, то дитина весь час, поки тривало таїнство, простояла на ніжках без чиєїсь сторонньої допомоги. Хлопчика назвали Миколою, що в перекладі з грецької означає «переможець народу». Християнами передається благочестивий переказ про те, що немовля почало постити буквально з перших днів свого життя.
Майбутній святитель ріс міцним і здоровим юнаком, який любив читати Священне Писання і часто відвідував церковні служби. Рідний дядько Миколая, єпископ Патарський, спостерігав за племінником і з часом порадив юнакові присвятити себе на служіння Церкві.
Спочатку єпископ звів його ступінь читця, а через кілька років висвятив Миколая в сан священика. Після смерті батьків, отець Миколай роздав свою спадщину бідним. Святий з любов'ю піклувався також про тих, хто потребував, але соромився попросити.
Як правило, допомога з боку святителя була анонімною. Одному чоловікові, який розорився, святитель допоміг видати заміж своїх дочок, які дійшли до такого ступеня відчаю, що готові були йти на крайні заходи. У Лікії, після подорожі по Святій Землі і відвідин Єрусалиму, святитель Миколай вступає братство обителі, яка називалася Святим Сіоном.
Незабаром святий Миколай, з волі Божої, відправляється в місто Мири, яке сьогодні представляє собою невелике турецьке поселення. Як раз у той час, у місті помер предстоятель і собор єпископів чудесним чином вибирає на його місце Миколая.
З цього моменту він стає первосвятителем Лікійській Церкви. У сані єпископа святитель Миколай залишився, як і раніше, лагідним, смиренним і милосердним. Він носив простий одяг, весь день трудився, і їв тільки ввечері, та й то пісну їжу.
У період гоніння на християн, яке почав імператор Діоклетіан, святителя Миколая разом з багатьма християнами заарештували. Він стійко переносив голод і спрагу, підбадьорював в'язнів, переконував їх не боятися мук і до кінця сповідувати свою святу віру. Новий імператор Костянтин Великий припинив гоніння на християн і звільнив сповідників, тому святитель Миколай знову повернувся до своєї пастви.
У цей час в імперії набирає обертів єресь Арія.
У 325 році в Нікею з'їжджаються єпископи, щоб відреагувати на події. Імператор збирає собор, на якому присутній і святитель Миколай. Існує переказ про те, що святитель не зміг витерпіти слів Арія і вдарив його, за що був посаджений у темницю і позбавлений сану. Але після того, як багатьом єпископам уві сні явився Господь Ісус Христос і Пресвята Богородиця, святитель Миколай був відновлений у колишньому святительському чині.
Повернувшись у свою єпархію, святитель Миколай продовжував трудитися на благо Церкви. Святитель Христовий прославився як рятівник від бід і заступник несправедливо скривджених. Милосердну допомогу святителя Миколая не раз відчували на собі жителі міста Мири Лікійські.
За молитвами святителя місто було врятовано від голоду. Він з'явився в сні одному італійському купцеві і попросив його привезти в Мири пшеницю, давши в завдаток три золоті монети. Прокинувшись, купець відчув у своїй руці монети і поспішив виконати прохання святого. Святитель Миколай мирно відійшов до Господа в глибокій старості в середині четвертого століття.
В 1087 році було урочисте перенесення його мощей з Мир Лікійських до італійського міста Барі, де вони знаходяться і дотепер у мармуровому саркофазі в крипті собору, побудованого на честь святителя в XII столітті. Нетлінні мощі святителя Миколая Чудотворця виділяють цілюще миро, яке допомагає страждаючим як духовно, так і тілесно.
Тропар
Правило веры и образ кротости, воздержания учителя яви тя стаду твоему Яже вещей Истина. Сего ради стяжал еси смирением высокая, нищетою богатая, отче священноначальниче Николае, моли Христа Бога, спастися душам нашим.
Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.
