Олександр Ярославич Невський був сином князя Ярослава Всеволодича та княгині Феодосії.
Він народився 13 травня 1221 року. З 1236 року почався період тривалого князювання Олександра в Новгороді. Перші роки правління були присвячені зміцненню міста. У 1239 році він одружився на Олександрі Брячиславні, полоцькій княжні.
Цей союз приніс Олександру трьох синів. Данило, став московським князем, а Андрій і Димитрій княжили у Володимирі. Князь отримав своє прізвище, Невський, після перемоги над шведами в битві, яка відбулася на березі річки Неви. Історики вважають, що Невська битва, яка відбулася в 1240 році, дала можливість Русі зберегти землі на берегах Фінської затоки.
Шведами в тій битві командував Біргер, майбутній правитель Швеції. Але, незабаром після цього Олександр залишає по причині чергового конфлікту Новгород і їде в Переяславль-Залеський. Утім, норовливі новгородці змушені були знову покликати до себе князя Олександра. Викликано це було серйозною загрозою новгородським землям з боку Лівонського ордена.
Вирішальна битва відбулася на льоду Чудського озера 5 квітня 1242 року. Олександр розгромив лівонських лицарів, і тим довелося укласти перемир’я і, що найважливіше, відмовитися від усяких домагань на землі Русі. На сході країни ситуація була зовсім іншою. Руським князям довелося схилитися перед міццю більш сильного ворога - монголо-татар і великому київському князю, доводилося їздити на уклін до столиці Орди, Каракорум для одержання ярлика на князювання.
В 1243 році хан Батий видав такий ярлик батькові Олександра Ярославу Всеволодовичу. Князь Ярослав Всеволодович несподівано помер, 30 вересня 1246 року.
В управління Олександру дісталися землі південної Русі, включаючи і сам Київ. Але Олександр Невський, незважаючи на це повертається в Новгород. Папа Римський, Інокентій Четвертий пропонував Олександру допомогу в боротьбі з Ордою в обмін на прийняття католицтва. Але пропозиція ця була в досить категоричній формі відкинута князем.
Ярлик на велике князювання Олександр отримав в 1252 році, після того, як Огул Гамиш скинув хана Мунке. Хан викликав Олександра в Сарай-столицю Золотої Орди, де йому була видана грамота на князювання. Однак Андрій Ярославич мав сильну підтримку з боку галицького князя Данила Романовича і тверського князя.
Він відмовився підкоритися рішенням хана, проте незабаром покинув межі Північно-Східної Русі, переслідуваний загоном монголів. Під час поїздки в Орду в 1262 році яскраво проявилися такі якості Олександра Невського, як дипломатичність і вміння вести переговори.
Тоді йому вдалося позбавити своїх воїнів від участі в багатьох завойовницьких набігах монголів. Але, повертаючись назад, князь захворів і помер у стоячому Городці на Волзі. Це сталося 14 листопада 1263 року.
Тропар
Яко благочестиваго корене пречестная отрасль был еси, блаженне Александре, яви бо тя Христос, яко некое Божественное сокровище Российстей земли, новаго чудотворца, преславна и богоприятна. И днесь сошедшеся в память твою верою и любовию, во псалмех и пениих радующеся славим Господа, давшаго тебе благодать исцелений, Егоже моли спасти град сей, и державе Российстей богоугодней быти, и сыновом Российским спастися.
Проект "Православные праздники" реализован "УНИАН-Религии" при содействии Киевской Духовной Академии и Семинарии. При использовании материала ссылка на источник обязательна.
