Святий апостол і євангеліст Марк, апостол з числа сімдесяти, племінник апостола Варнави, народився в Єрусалимі. Будинок його матері Марії примикав до Гетсиманського саду. Як свідчить церковне передання, у ніч Хресних страждань Христа він слідував за Ним, загорнувшись у плащ, і втік від воїнів, які схопили його.
Після Вознесіння Господнього будинок матері святого Марка став місцем молитовних зібрань християн і притулком для деяких з апостолів. Святий Марк був найближчим сподвижником апостолів Петра, Павла й Варнави. Разом з апостолами Павлом і Варнавою святий Марк був у Селевкії, звідти вирушив на острів Кіпр і пройшов його весь зі сходу на захід. У місті Пафі святий Марк був свідком того, як апостол Павло вразив сліпотою волхва Еліма.
Після трудів з апостолом Павлом святий Марк повернувся в Єрусалим, а потім разом з апостолом Петром побував у Римі, звідки за його велінням відправився в Єгипет, де заснував Церкву. Під час другої подорожі благовістя апостола Павла святий Марк зустрівся з ним в Антіохії. Звідти він відправився на проповідь з апостолом Варнавою на Кіпр, а потім знову пішов у Єгипет, де разом з апостолом Петром заснував багато Церков, у тому числі у Вавилоні.
З цього міста апостол Петро направив послання малоазійським християнам, в якому з любов'ю говорив про святого Марка, свого духовного сина. Коли апостол Павло перебував у полоні в Римі, апостол Марк був в Ефесі, де кафедру займав святитель Тимофій. Разом з ним апостол Марк прибув у Рим. Там він і написав святе Євангеліє.
З Риму святий Марк знову пішов в Єгипет і в Олександрії поклав початок християнському училищу, з якого згодом вийшли такі знамениті отці й вчителі Церкви, як Климент Олександрійський, святитель Григорій Чудотворець та інші. Ревнуючи про організацію церковного богослужіння, святий апостол Марк склав чин Літургії для Олександрійських християн.
Потім святий Марк із проповіддю Євангелія відвідав внутрішні області Африки, був у Лівії, Нектополі. Під час цих подорожей святий Марк отримав наказ від Духа Святого знову йти в Олександрію для проповіді та протидії язичникам. Там він оселився в будинку шевця Ананія, якому зцілив хвору руку. Швець з радістю прийняв святого апостола, з вірою слухав його розповіді про Христа і прийняв хрещення.
Слідом за Ананією хрестилося багато мешканців тієї частини міста, де він жив. Це запалило ненависть язичників, і вони збиралися вбити святого Марка. Дізнавшись про це, святий апостол поставив Ананію єпископом, а трьох християн: Малка, Савіна та Кердина - пресвітерами.
Язичники напали на святого Марка, коли апостол здійснював богослужіння. Його побили, тягли вулицями міста і кинули в темницю. Там святий Марк удостоївся видіння Господа Ісуса Христа, Який зміцнив його перед стражданнями. На наступний день розлючений натовп знову тягнув святого апостола по місту на судилище, але по дорозі святий Марк помер зі словами: "В руки Твої, Господи, віддаю дух мій". Язичники хотіли спалити тіло святого апостола. Але коли розвели багаття, все померкло, пролунав грім і стався землетрус.
Язичники в страсі розбіглися, а християни взяли тіло святого апостола і поховали його в кам'яній гробниці. Це було 4 квітня 63 року. В 310 році над мощами святого апостола Марка була побудована церква. У 820 році, коли в Єгипті встановилася влада арабів-магометан, мощі святого перенесли у Венецію й поставили в храмі, збудованому на честь нього.
Тропар
Апостоле святый и Евангелисте Марко, моли Милостиваго Бога, да прегрешений оставление подаст душам нашим.
