2 жовтня православні вшановують пам'ять святого благовірного князя Ігоря Ольговича, Чернігівського, Київського (у хрещенні Георгія, у чернецтві Гавриїла).
Середина XII століття була для Русі скорботним часом безперервних міжусобних воєн за Київське князювання між Ольговичами та Мстиславичами.
Святий Ігор, волею Божою вступив у боротьбу за Київське князювання, мученицьким подвигом повинен був спокутувати спадковий гріх князівських усобиць.
У серпні 1146 помер князь Всеволод, гордовите князювання якого послужило приводом для порушення ненависті до Ігоря, проти волі залученого в самий центр подій. Під Києвом відбулася битва між військами князя Ігоря і Ізяслава Мстиславича, в якій київські війська у розпал бою перейшли на бік останнього. Чотири дні Ігор Ольгович переховувався в болотах біля Києва.
Там його взяли в полон, привезли до Києва й посадили в «поруб» - холодний дерев'яний зруб, без вікон і дверей. Щоби звільнити з нього людину треба було «вирубати» її звідти. Багатостраждальний князь тяжко захворів і був близький до смерті.
У цих умовах противники князя дозволили «вирубати» його з ув'язнення і постригти в схиму в Київському Феодоровському монастирі. Божою допомогою князь видужав і, залишившись ченцем монастиря, проводив час у сльозах та молитві. Але рік потому, у 1147 році, київське віче, бажаючи помститися роду Ольговичів, постановило розправитися з князем-ченцем.
Митрополит і духовенство намагалися запобігти цьому безглуздому кровопролиттю, щоб врятувати святого мученика, але повстанці вдерлися до храму під час літургії, схопили святого Ігоря, який молився перед іконою Божої Матері і потягли його на розправу.
Жорстокість натовпу була настільки великою, що навіть мертве тіло страждальця піддали побиттю й нарузі. Коли увечері того самого дня тіло блаженного Ігоря було перенесено в церкву святого Михайла, то в церкві запалилися всі свічки.
На другий день святий страждалець був похований у монастирі святого Симеона, на околиці Києва. У 1150 році мощі святого князя були перенесено до кафедрального Спаського собору Чернігова.
Тропар
Наста днесь всечестная память страстотерпца благовернаго князя Игоря, созывающая люди в пречестный храм Спасов, идеже радостно сошедшася благочестивых множество молитвенно празднуют святую память твою, и с верою взывают ти: молися, святе, Стране Российстей, граду Чернигову и всем православным Христианом в мире и благоденствии спастися.
