Фото: azbyka.ru

8 вересня православні вшановують святих мучеників Адріана і Наталію - покровителів шлюбу.

Мученики Адріан і Наталія були подружжям і пробули в шлюбі тільки один рік. Жили вони у місті Нікомидії у Віфінській області Малої Азії. У той час імператор Максиміан розпочав гоніння на християн. Він пообіцяв нагороди тим, хто буде вказувати на християн і приводити їх на суд. 

Почалися доноси, і по одному з них були схоплені 23 християнина, які переховувалися в печері поблизу Нікомидії. Їх мучили, примушували вклонитися ідолам, а потім привели у судову палату, щоб записати їх імена та відповіді.

Відео дня

Начальник судової палати Адріан, спостерігаючи, з якою мужністю переносять люди страждання за віру, як твердо і безстрашно сповідують Христа, запитав: "Якої нагороди очікуєте ви від свого Бога за муки?". Мученики відповідали: "Такої нагороди, якої ми не можемо описати, а розум твій не може осягнути".

Під час розмови з мучениками, благодать Божа торкнулася доброї душі Адріана: він усвідомив божественну істину і сказав мучителям, що і він увірував у Христа і готовий померти за Нього. За ці слова мучителі закували Адріана в ланцюги і кинули до темниці. Імператор радив йому викреслити своє ім'я зі списку християн і попросити пробачення. Адріан запевнив його, що він не збожеволів, а робив так за власним переконанням.

Дізнавшись про це, молода дружина його Наталія, яка потай уже була християнкою, зраділа, що чоловік її впізнав Христа і що йому належить мученицький вінець. Вона поспішила до Адріана в темницю і припавши йому до ніг, цілувала його кайдани. Незабаром Адріана вивели з темниці і передали лютим мукам. Наталія до кінця була при ньому, підбадьорювала його і бачила як він радісно серед мук передав свою душу Богові.

Своїми стражданнями свята Наталія також здобула мученицький вінець, і незабаром після смерті Адріана пішла за ним у Царство Небесне. Святі мученики Адріан і Наталія - покровителі шлюбу. Їм моляться про благополуччя і взаємну любов подружжя.

Тропар

Мученицы Твои, Господи, во страданиих своих венцы прияша нетленныя от Тебе, Бога нашего, имуще бо крепость Твою, мучителей низложиша, сокрушиша и демонов немощныя дерзости. Тех молитвами спаси души наша.