Святий Іоанн, за походженням слов'янин, служив у війську імператора Юліана Відступника. Юліан, рідний племінник імператора Костянтина Великого, царював з 361 до 363 року.
Відступником він називається тому, що, будучи з дитинства християнином, по вступі на престол відрікся від християнської віри і став ревним язичником. Бажаючи послабити християнство і відновити в римській імперії падавше язичництво, він вживав проти християн спершу хитрі заходи, а потім перейшов до заходів насильства.
Святий Іоанн, хоча зовні здавався виконавцем нечестивого справи, дорученої імператором, насправді таємно надавав християнам чималу допомогу.
Будучи сам християнином, він переховував одновірців, допомагав їм грошима, їжею і одягом, а християн, ув'язнених у темниці, відвідував і втішав словом любові, співчуття і схвалення. Дізнавшись про це, Юліан наказав привести Іоанна до Константинополя на суд. Святого довго катували і мучили, але не могли зломити його і на закінчення кинули в темницю, де він пробув до смерті імператора.
Отримавши свободу, святий Іоанн до глибокої старості продовжував вести праведне життя в молитві та пості, відвідуючи хворих і втішаючи скорботних. Провівши життя свою так Богоугодно, він відійшов до Господа і був похований на тому місці в Константинополі, де ховали подорожніх.
Святому Іоанну моляться за ув'язнених, а також він викриває злодійство та допомагає знаходити втрачене і викрадене.
Тропар
Всеблагаго Бога и Царя благоверный раб и воин явился еси, Иоанне чудодетелю, пострадав бо ради веры мужески, блаженно же скончав течение, зриши Всетворца Господа в Небесех светлейше. От Негоже прием дарование чудес, страждущим человеком во всяких напастех помогаеши, укрепляеши воины в ратех, от врагов пленения, ран же и внезапных смертей и от бед лютых изымаеши. Темже моли Владыку Христа, приснопамятне, да во всяком обстоянии сотворит нам милость и не введет нас во искушения, но спасет души наша, яко Человеколюбец.
