Вівторок,
26 вересня 2017
Наші спільноти

15 травня – день пам'яті святителя Афанасія, патріарха Константинопольського, Харківського і Лубенського чудотворця

1

Святитель Афанасій, патріарх Константинопольський походив зі знатного роду, пов'язаного з династією Палеологів.

До 26 років юнак жив на Криті, який був під владою венеціанців. Він отримав прекрасну освіту в монастирі Аркадіу.

У 1631 році він був висвячений у митрополита Фессалонікійського і користувався заступництвом свого земляка патріарха Кирила Лукаріса. На початку 1634 року сформувалася принципова опозиція патріарху Кирилу Лукарісу.

Для зміщення предстоятеля, незадоволеним митрополитам необхідно було висунути кандидата. Таким претендентом став митрополит Афанасій.

У лютому 1634 року Афанасій був обраний на і посаджений на патріарший престол 25 березня. Вже через кілька днів він поступився престолом Кирилу Лукарісу, який повернувся із заслання. По своєму вторинному усуненні в 1635 році святий Афанасій поїхав в Італію, жив в Анконі і Венеції.

Святитель працював на Афоні у влаштованій ним самим келії, де згодом виник руський Андріївський скит, святинею якого була особиста ікона патріарха, яка називається «У скорботах і печалях Втіха».

Влітку 1652 року втретє святитель Афанасій зайняв престол на кілька днів. 8 жовтня 1652 року назавжди покинув Константинополь.

22 квітня 1653 року був прийнятий у Москві царем Олексієм Михайловичем. У Москві, на прохання патріарха Никона, святитель Афанасій написав «Чин архієрейського здійснення літургії на Сході», який ліг в основу московського виправленого друкованого «Чиновника архієрейського служіння».

У кінці грудня 1653 року виїхав з Москви в Молдавію, щоб прибути в Миколаївський монастир у Галаці.

У лютому 1654 року святий Афанасій залишився в Мгарському монастирі біля Лубен, де 5 квітня преставився. Він був похований сидячи на троні під амвоном Преображенського храму монастиря ігуменом обителі.

1 лютого 1662 року, відбулося набуття нетлінних мощей святителя в присутності Газського митрополита Паїсія Лигаріда який, за його словами, бачив Афанасія в сонному видінні. Офіційне вшанування було прийнято в Руській Церкві наприкінці XIX століття.

У 1922 році собор, включаючи срібний трон святителя, був розграбований. У 1930-ті мощі святителя були перенесені в Харків.

З 1947 року і понині нетлінні останки знаходяться у Свято-Благовіщенському соборі міста Харкова.

Тропар

Премудростию учений твоих царствующий град просветив, тьму неведения еретического разгнал еси, преблаженне; твое благословение земли Российстей принесл еси, отче наш, святителю Афанасие, идеже скончав течение твое, на крилех чистоты возлетел еси в Небесное Царство. Моли Христа Бога непрестанно о душах наших.

Проект "Православні свята" реалізований "УНІАН-Релігії" за сприяння Київської Духовної Академії і Семінарії. При використанні матеріалу посилання на джерело обов'язкове.

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку