Священномученик Євтихій, учень святих апостолів Іоанна Богослова і Павла жив в I - на початку II століть і походив з міста Севастії Палестинської. Хоча святий Євтихій і не зарахований до лику 70 апостолів, але отримав найменування апостола за свої труди разом зі старшими апостолами, якими він був поставлений єпископом.
Почувши проповідь про Христа Спасителя, святий Євтихій спочатку зробився учнем апостола Іоанна Богослова, а потім, зустрівшись з апостолом Павлом, проповідував разом з ним у різних країнах. Святому довелося витримати багато мук: його млоїли голодом, стругали тіло залізом, кидали у вогонь і на поживу звірям.
Одного разу на святого був випущений лев, який привів усіх у жах тим, що воздав хвалу Творцеві, заговоривши людським голосом. Свій подвиг священномученик Євтихій закінчив у рідному місті, де був усічений мечем на початку другого століття.
