Серафима була родом з Антіохії. Жила свята в Римі в багатої римлянки Савини, яку вона звернула в християнство.
Коли за указом імператора Адріана почалися гоніння на християн, правитель Берил наказав привести на суд християнку Серафиму. Свята, без страху і переживань за своє життя, з'явилася на суд на першу вимогу. Тоді разом з нею на суд прийшла і Савіна.
Берил, побачивши таку знатну особу і дізнавшись, що Серафима її слуга на перший раз відпустив дівчину, але через кілька днів знову викликав святу Серафиму і почав суд.
Правитель хотів змусити святу принести жертву язичницьким богам, але вона не погоджувалася, а лише читала молитви і прославляла Бога. Бачачи, що вона не зрікається Христа, Берил віддав її двом юнакам, але ті не змогли заподіяти їй ніякої шкоди, бо впали на землю в повному розслабленні.
Правитель вирішив, що свята знає магію і попросив її повернути юнакам здоров'я. Помолившись Богу свята підняла на ноги молодих людей. Вони відразу ж сказали, що ангел Господній не дав їм доторкнутися до дівчини.
Берил, вислухавши це, не повірив їм і продовжив змушувати Серафиму відректися від Христа. Святу почали мучити - її палили свічками і били палицями.
Безсилий перед непохитністю християнки, суддя наказав її обезголовити. Савіна з благоговінням поховала тіло своєї святої наставниці.
Тропар
Невесто Христова возлюбленная, Серафиме, наследнице Царствия Небеснаго, добре за Господа пострадавшая и кровию твоею обагренная и, аки царскою багряницею, украшенная, поминай нас, совершающих святую память твою.
