1559 року митрополит Константинопольської церкви Неофіт, проїжджав через Волинь і відвідав Орлянську дворянку Анну Гойську. З благословенням він залишив їй привезену ним з Константинополя ікону.
У 1597 році ікона була передана Анною монахам православного Почаївського монастиря разом з великими пожертвами. З тих пір ікона і почала іменуватися Почаївською. Одним з найбільш великих і відомих чудес Почаївської ікони Богородиці, є чудесне спасіння від навали турецько-татарських військ в 1675 році.
Побачивши чисельні полки ворога жителі навколишніх земель збіглися до монастиря, у ті часи оточеного лише грубим частоколом, який не зміг би захистити їх від ворогів. Люди почали молитися святому образу і незабаром побачили в небі над храмом Богородицю з немовлям і святим Іовом Почаївським. Після такого дива, турецьке військо відступило, а деякі воїни навіть залишилися при монастирі і прийняли християнство.
У 1721 році монастир разом з іконою перейшов у володіння греко-католиків. Але чудеса і зцілення від ікони не припинилися. У 1773 році лики немовляти Христа і Богородиці були прикрашені золотими коронами, надісланими папою Климентом XIV.
У 1832 році монастир знову став православним. Повернення Почаєва в лоно Православ'я було ознаменовано чудом зцілення сліпої дівчинки Анни Акімчукової, що прийшла на поклоніння святиням із сімдесятирічною бабусею.
Ікона відноситься до іконографічного типу "Умілєніє". На іконі є грецькі написи, а на полях мініатюрні зображення святих: пророка Іллі, святителя Міни, первомученика Стефана, преподобномученика Авраамия, великомучениць Катерини, Параскеви та Ірини.
Тропар
Пред святою Твоею иконою, Владычице, молящиися исцелений сподобляются, веры истинныя познание приемлют и агарянская нашествия отражают. Темже и нам, к Тебе припадающим, грехов оставление испроси, помыслы благочестия сердца наша просвети и к Сыну Твоему молитву вознеси о спасении душ наших.
