Андрій Критський народився в Дамаску в сім’ї благочестивих християн. До семирічного віку хлопчик був німим. Дар мови він отримав після причастя Святих Христових Таїн. Після цього юнак допитливо вивчав Святе Письмо та богословські науки. У віці чотирнадцяти років він прийняв постриг в обителі преподобного Сави Освяченого в Єгипті.
Святий Андрій вів суворе та цнотливе життя. Його покірність та стриманість, чесноти та розум викликали подив. У 680 році він став представником святого міста на IV Вселенському Соборі, опісля – архидияконом храму Святої Софії в Константинополі. Під час правління імператора Юстиніана II Андрія возведено в сан архиєпископа міста Гортини на острові Крит.
Святий Андрій заснував нову літургічну форму – канон, богослужбовий текст, що складається з певної кількості об’єднаних між собою пісень. Канон Андрія Критського називається Великим, оскільки він є найбільшим з усіх богослужбових канонів.
з написаних ним канонів найбільш відомий – «Великий покаянний канон», що містить у своїх піснях 250 тропарів. Він читається під час Великого посту.
Архиєписоп Андрій Критиський написав також канон на Різдво Христове, стихири на Стрітення Господнє й багато інших піснеспівів.
Упокоївся архиєпископ Андрій Критський у 726 році. Його мощі перенесено до Константинополя.
Тропар
Христову Церковь цевницею языка твоего, песнословя умильно, возвеселил еси, богословием же Препетыя Троицы славу всем сказал еси ясно, тем тя, яко тайноглагольника, поем, Андрее, пастырю Критский, и величаем память твою, Христа славяще дивнаго во святых Своих.
