9 липня Православна Церква звершує святкування на честь Тихвинської ікони Божої Матері. Згідно з церковним переданням образ був написаний апостолом і євангелістом Лукою.
У п'ятому столітті ікона була перенесена з Єрусалима до Константинополя і поставлена в спеціально побудованому Влахернському храмі.
У кінці 14-го століття образ зник з церкви. З часом осяяна світлом ікона з'явилася над водами Ладозького озера. Поблизу Тихвина для знайденого образа був побудований Успенський храм. Згодом за велінням царя Івана Грозного, там з'явився монастир.
Тихвинска ікона не раз ставала захисницею обителі в часи лихоліття. У роки Другої світової війни чудотворний образ був вивезений до Сполучених Штатів. Нині святиня знову повернулася у відроджений Тихвинський монастир.
В 1877 році один зі списків святого образу прославився чудовим слезоточінням в Іллінському скиті гори Афон. Згодом монахи написали точний список ікони і подарували його православній громаді Львова.
Тихвинська Львівська "Сльозоточива" ікона Божої Матері була встановлена в православному Свято-Георгіївському храмі. У напису на звороті подарованої святині зазначалося, що образ передається громаді в довічне володіння за умови збереження нею православної віри.
В 1997 році рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви ікона була визнана чудотворною.
