Коли в 1155 році князь Андрій Боголюбський переселявся з Вишгорода в Суздальські землі, то взяв із собою чудотворний образ Божої Матері, за переказами написаний самим святим апостолом і євангелістом Лукою (згодом ця ікона отримала назву Володимирської).
За сім верст до Володимира коні, які везли кіот зі святинею, зупинилися і ніяк не могли рушити з місця. Князь Андрій просив супроводжуючих його священиків звершити молебень перед іконою на тому місці і сам довго молився перед святим образом.
Коли він повернувся до себе в похідний намет, йому явилася Божа Матір із сувоєм у руці й звеліла князю поставити у Володимирі привезений ним образ з Вишгорода, а на місці цього чудесного явління побудувати храм і обитель. Потім Вона молитовно підняла руки до неба, приймаючи благословення Христа Спасителя, Який з'явився в цей час над землею, благословив Її, і видіння зникло.
Виконуючи благословення, князь Андрій заклав у вказаному місці кам'яну церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці, де з часом утворився монастир. Потім він зібрав майстерних іконописців і наказав зобразити Божу Матір так, як Її побачив: у весь зріст із сувоєм у правій руці і лицем, зверненим до Спасителя.
Написаний образ принесли в храм на місці явління Богородиці і встановили щорічне святкування на честь явління Божої Матері 1 липня. Цей образ отримав назву Боголюбської ікони Божої Матері і згодом прославився зціленнями і чудесами.
Тропар
Всепетая и Всеславная Царице Богородице, Мати всея твари Содетеля, христианская надеждо и Заступнице печальных утешение, ненадеющихся и отчаявшихся скорое надеяние, молим Тя: милостива буди нам, грешным, и не остави раб Своих, и не отрини моления верных, в скорбех и бедах пред честным образом Твоим избавления требующих. О Владычице, Благая Помощнице! Ризою Твоею честною нас защити и от всех зол избави, молящи Сына Твоего, Христа Бога нашего, да спасет души наша, яко Милосерд.
