Святий великомученик Феодор походив із міста Евхаіт (у Малій Азії, нинішній Туреччини) і був воєначальником (на грецькій мові - «стратилатом») у місті Гераклії біля Чорного моря.
Будучи християнином, він проводив життя доброчесне і чимало працював для того, щоб донести проповідь Євангелія до підлеглих йому язичників. Таке прагнення святого, завжди підкріплене особистим прикладом, призвело багатьох людей до пізнання істин християнства та прийняття святого хрещення.
Але незабаром, на послідовників віри Христової було велике гоніння. Імператор Лікіній, співправитель Костянтина обрушив переслідування на освічених поборників християнства, в яких не без підстави бачив основну загрозу для вмираючого язичництва.
У числі таких поборників виявився і Феодор. Лікіній особисто прибув до нього в Гераклею, аби змусити його принести жертву ідолам, але святий залишився непохитним і був підданий жорстоким мукам. Феодор був розп'ятий на хресті.
Однак Бог, з великої Своєї милості, побажав, щоб кончина святого Феодора була така сама плідна для його ближніх, як і все його життя: вночі ангел з'явився мученику, зняв його з хреста і абсолютно зцілив.
На ранок слуги Лікінія, послані кинути тіло святого Феодора в море, побачивши його абсолютно здоровим, увірували в Христа. Увірувало також і багато інших язичників, що бачили чудо Боже.
Дізнавшись про це, Лікіній наказав обезголовити святого Феодора. Мученицька кончина цього воїна Христового, мученика за віру відбулася в 319 році.
Тропар
Воинствословием истинным, страстотерпче, Небеснаго Царя воевода предобрый был еси, Феодоре, оружиями бо веры ополчился еси мудренно, и победил еси демонов полки, и победоносный явился еси страдалец. Темже тя верою присно ублажаем.
