Священномученик Дорофей у період гонінь на християн при імператорі Діоклітіані був єпископом міста Тіра Фінікійського. По слову Євангелія (Мф. 10, 23), святитель пішов з Тіра й сховався від мучителів.
У царювання святого Костянтина Великого він повернувся в Тир, знову зайняв єпископський престол і управляв паствою більше 50 років, звернувши в християнство безліч язичників.
Коли Юліан Відступник почав відкрито переслідувати християн, святителю Дорофею було вже більше 100 років. Він пішов з Тиру в Мизийске місто Уд (нині Варна). Там його схопили придворні імператора.
За відмову принести жертву язичницьким ідолам святого старця стали жорстоко катувати, і під тортурами він віддав душу свою Господу близько 362 року у віці 107 років.
Священномученику Дорофею приписують складання `Синопсиса` - зібрання сказань, а також житій святих пророків та апостолів.
Тропар
И нравом причастник, и престолом наместник, апостолом быв, деяние обрел еси, Богодохновенне, в видения восход; сего ради, слово истины исправляя, и веры ради пострадал еси даже до крове, священномучениче Дорофее, моли Христа Бога спастися душам нашим.
