Преподобний Ісаакій Далматський жив в 4-му столітті. Прийнявши чернечий постриг він трудився в пустелі.
У роки царювання імператора Валента, ревного прихильника єресі Арія, почалися переслідування православних, закривалися й руйнувалися храми.
Дізнавшись про гоніння, преподобний Ісаакій покинув пустелю і прийшов до Константинополя, щоб втішати й зміцнювати православних.
У цей час варвари-готи, які жили по Дунаю, пішли війною на імперію. Вони захопили Фракію і попрямували до Константинополя. Коли імператор Валент виходив з військом зі столиці, преподобний Ісаакій, звернувшись до імператора, голосно вигукнув: "Цар, відчини храми православним, і тоді Господь допоможе тобі!". Але імператор не звернув уваги на слова ченця і наказав заточити святого до його повернення з походу.
Пророцтво святого збулося: готи перемогли і почали переслідувати грецькі війська, імператор разом зі своїм воєначальником був спалений перемржцями. Після звістки про загибель імператора преподобного звільнили, а обраний на престол цар Феодосій Великий, вигнав аріан з Константинополя і повернув православним храми.
Преподобний Ісаакій хотів повернутися в пустелю, але його вмовили не йти з міста і захищати його молитвами. У передмісті Константинополя збудували житло, куди до нього зібралися ченці. Так виникла обитель, ігуменом і духовним наставником у якій був преподобний Ісаакій. Він опікувався мирянами, допомагав бідним і стражденним.
Доживши до глибокої старості, преподобний Ісаакій поставив замість себе ігуменом преподобного Далмата, ім'ям якого і став називатися монастир.
Помер преподобний Ісаакій в 383 році.
