Народився святий в 512 р. в Антіохії Сирійській, був даний матір'ю через молитву до св. Іоанна Предтечі з обіцянкою присвятити сина Богові. З дитинства відрізнявся строгим посту. Уже в дитинстві преподобному Симеону декілька разів являвся Господь, пророкуючи йому майбутні подвиги і нагороду за них.
Шести років святий віддалився на одну пустельну гору, а потім оселився в обителі преподобного Іоанна Стовпника, поблизу Селевкиї Сирійської, де зійшов на стовп. За найсуворіші подвиги посту і чування він удостоївся особливої благодаті Божої і дару зцілення недугів.
На 22-му році життя за одкровенням з небес перейшов на Дивну гору, де заснував монастир. Досягнувши високого ступеня чернечої досконалості, подвижник створив безліч чудес, узрів таємне, удостоївся бачення Господа і бесіди з Ним.
Так, він передбачив взяття Антіохії Хозроєм I і землетрус в ній, зцілював різні недуги і навіть воскрешав мертвих; прикликанням його імені звільнялися полонені персами антіохійці; по молитві преподобного протягом трьох років не меншало пшениці в монастирській житниці, незважаючи на те, що її брали у великій кількості для прожитку безліч прибульців.
Провівши на стовпі 68 років, преподобний Симеон помер в 596 р.
Тропар
Пустынный житель, и в телеси Ангел, и чудотворец явился еси, Богоносе, отче наш Симеоне, постом, бдением, молитвою Небесная дарования приим, исцеляеши недужныя и души верою притекающих ти. Слава Давшему тебе крепость, слава Венчавшему тя, слава Действующему тобою всем исцеления.
