Святий Патрикій жив у I столітті і був єпископом міста Пруси у Віфінії (Мала Азія).
Він відкрито і сміливо проповідував вчення Христа Спасителя і викривав омани язичників. За це був узятий разом з трьома пресвітерами Акакієм, Менандром і Полієном і приведений на допит до правителя міста Юлія.
У той час Юлій виїжджав лікуватися на гарячі джерела і наказав вести за собою і християнського єпископа з його пресвітерами, закованими в залізні кайдани.
Вмившись в теплих джерелах, Юлій приніс жертву своїм богам і, закликавши святого Патрикія та інших в'язнів, запропонував їм принести жертву поганським богам, погрожуючи у разі відмови катуваннями.
Святий Патрикій на це відповідав: "Я християнин і поклоняюся Єдиному Правдивому Богові, Ісусові Христові, Який створив Небо і землю, і ці теплі джерела на користь усім людям".
За велінням Юлія святого кинули в гаряче джерело.
З твердою вірою мученик молився про допомогу: "Господи, Ісусе Христе, допоможи мені, рабові Твоєму", - і залишився неушкоджений.
У безсилій люті Юлій наказав відсікти голови святителю Патрікію і трьом його пресвітерам. Спочинок мучеників настав біля 100 року після Різдва Христового.
