Народився Ісидор в Німеччині в багатій католицькій родині. Залишивши рідну домівку і роздавши бідним майно, святий, мандруючи, обійшов багато міст.
У Росії святий обрав місцем свого проживання місто Ростов і, прийнявши православ'я, оселився тут в наметі з хмизу.
Взявши на себе подвиг юродства у Христі і проводячи дні в терпінні, а ночі в молитві, він ще за життя удостоївся дару чудотворення і прозорливості.
Ісидора називали Твердословом, так як слово його завжди збувалося. Так, святий врятував від неминучої загибелі одного ростовського купця, кинутого в розбурхане море за жеребом, дивовижним чином побував в Києві, звідки приніс просфору, яку він отримав від митрополита, передбачив святительське служіння князю Саві Оболенському.
Про свою кончину блаженний Ісидор знав заздалегідь. Він мирно помер у 1474 р. в своєму курені, на цьому місці його й поховали. А над могилою спорудили дерев'яний храм на честь Вознесіння Господнього, який потім замінили на кам'яний.
Уже в XV столітті блаженного Ісидора шанували як святого, і, за свідченням святителя Димитрія Ростовського, за його молитвами відбувалися чудесні зцілення.
Тропар
Просветився Божественною благодатию, Богомудре, целомудрием многим и терпением во временней жизни течение добре скончал еси. Тем и по смерти яви тя светлость жития твоего: источавши бо исцелений благодать иже с верою притекающим ко святому твоему гробу, Исидоре блаженне, моли Христа Бога, да спасет души наша.
